Коледж замість ПТУ і "бурс": Рада схвалила новий закон про професійну освіту
Київ • УНН
Верховна Рада ухвалила законопроєкт "Про професійну освіту" (№13107-д), який замінює ПТУ на професійні коледжі. Новий закон передбачає фінансову автономію, спрощене ліцензування та активну участь бізнесу в управлінні.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), який замінює ПТУ та "бурси" на професійні коледжі, повідомив у четвер голова комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у Telegram, пише УНН.
Щойно проголосували законопроєкт "Про професійну освіту" (№13107-д). 285 голосів - "за". Тепер офіційно: більше ніяких ПТУ чи "бурс". Відтепер: професійний коледж
"Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни", - вів далі нардеп.
З його слів, ще це +500 млн євро у бюджет країни, "бо проголосований законопроєкт - євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility".
Що змінює новий закон
З його слів, "простою мовою" закон змінює наступне:
- Типи закладів. Зʼявляється базовий тип закладу – професійний коледж. Разом із ним діють військові коледжі, навчальні центри, центри професійної досконалості. Усі мають чітко визначені обовʼязки, права та можливості.
- Фінанси та автономія. Комунальні, державні заклади професійної освіти можуть утворюватися та функціонувати як у формі бюджетної установи, так і у формі некомерційних товариств. Закон надає право відкривати валютні рахунки, розміщувати депозити, самостійно формувати й використовувати власні надходження (які мають статус некомерційних товариств) та залучати інвесторів.
- Ліцензування. Запроваджено принцип «одна ліцензія – один рівень». Заклад отримує єдину ліцензію на рівень професійної освіти й відкриває всередині нього будь-які програми. Ліцензування здійснює Держслужба якості освіти, відокремлена від формування політики. Спрощена подача документів, у тому числі, електронна, із перевіркою через державні реєстри.
- Участь бізнесу. У кожному державному або комунальному закладі створюється наглядова рада, половина якої – представники роботодавців. Вони беруть активну участь у ключових рішеннях: пропонують кандидатури керівника, затверджують фінансові плани, впливають на стратегію розвитку й навчальні програми. Тобто бізнес із формального «спостерігача» перетворюється на партнера в управлінні освітнім процесом.
- Оцінювання результатів. Кваліфікацію (як повну, так і часткову) присвоює окремий кваліфікаційний центр, підпорядкований Національному агентству кваліфікацій. Навчальний заклад може створити такий центр, але не має права оцінювати власних студентів. Це запроваджує принцип: «навчає один – перевіряє інший». Такий підхід підвищує довіру до результатів навчання як з боку роботодавців, так і самого ринку праці.
- Неформальна/інформальна освіта. Підтвердити знання, набуті за рахунок неформальної освіти можна через кваліфікаційні центри. Це дозволяє легалізувати досвід без повторного навчання.