Історія успіху "Без назви": Як у Броварах створюють можливості для підприємців

Бровари, одне з найбільших міст Київської області, сьогодні відоме не лише своєю історією, інфраструктурою та активним культурним життям, але й створенням комфортних умов для розвитку бізнесу. Завдяки зусиллям місцевої влади та підтримці підприємців, місто впевнено посідає чільне місце серед громад із найбільш сприятливим бізнес-кліматом в Україні. Однією з історій успіху у Броварах стала історія розвитку кафе "Без назви", пише УНН.

Програми підтримки бізнесу

У Броварах діють численні програми, спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу. Як зазначає Броварський міський голова Ігор Сапожко, однією з основних задач громади є створення умов, у яких кожен підприємець зможе реалізувати свій потенціал.

"Наше завдання – створити місто можливостей. Ми прагнемо допомагати підприємцям, які хочуть розвивати свій бізнес, інвестувати в громаду та створювати нові робочі місця", – розповів УНН міський голова.

Серед дієвих ініціатив – пільгові умови оренди комунального майна, спеціальні програми для підприємців, які працевлаштовують переселенців, а також підтримка бізнесу у модернізації інфраструктури.

Завдяки прозорій політиці та відкритості до співпраці, Бровари приваблюють і міжнародні інвестиції. Крім того, місцеві підприємці можуть отримати гранти для розвитку власного бізнесу.

"Без назви"

Одним із прикладів того, як вирости з маленького кафе до серйозного закладу є кафе "Без назви" у Броварах. Власник закладу Микола Головатий розповів УНН, після початку війни він у 2015 році переїхав з Донецька, і відразу пішов працювати помічником брокера. У 2017 році отримав статус внутрішньо переміщеної особи і відкрив свій бізнес в напрямку логістики. Пізніше вирішив відкрити у місті невеличке кафе зі смачною, незвичайною шаурмою, для цього отримав у Броварах мікрогрант. На грантові 250 тис. грн він закупив необхідне обладнання.

"Ідея прийшла доволі давно, мені не вистачало шаурми у Броварах, у мене шаурма була з сиром "Дорблю", з чотирма сирами, така незвичайна. І я також помітив, що молоді нікуди піти, щоб це не дуже било по карману - з дівчиною десь прогулятися, посидіти в закладі. Тому вирішив відкрити кафе, назвати його "Без назви". Одна з причин, чому я вирішив так назвати –  щоб молодий юнак, коли вів дівчину на побачення, не казав що це в шаурмічну "до Ашота", а казав – там немає назви", - розповів Головатий, додавши, що кожна страва – це їхній рецептурний винахід.

Проте шаурма із різними видами сиру це не єдина особливість закладу.

"Також я дуже великий прихильник мистецтва, сам на жаль не малюю, але дуже поважаю це. У нас в Броварах не було ніде виставки картин, я їздив в інші міста, і мені цього дуже бракувало в нашому місті. Тому вирішили допомагати наших митцям. І саме "Без назви" – це означає також, що у мистецтва немає рамок. І наш заклад – він по цьому і йде. У нас виставлені картини митців, і це безкоштовно. Не лише митці нашого міста – із Києва теж приїжджають, просто вивішують свої картини у нас в закладі і кожен охочий приходить, купує ці картини і кошти відразу йдуть митцю. Ми з цього нічого не беремо. Митець отримує кошти", - поділився Головатий.

За його словами, така ідея кафе багатьом припала до душі. В закладі свої художні роботи можуть виставляти навіть діти. "Одна школярка вирішила після навчання поступити в художній, адже повірила в себе. За два роки у нас було продано десь 80 картин. Це дуже багато. І молодь їх купує, вони приходять, говорять про ці картини – а мені дуже приємно це бачити", - зізнався власник кафе.

Він додав, що консультується з приводу картин, які хочуть у нього виставляти художники із знавцями мистецтва, які оцінюють те чи інше полотно і після цього вирішують чи варто його брати чи ні.

Крім того, у "Без назви" є настільний теніс та настільні ігри. "Тобто, кожен охочий може прийти зі своїми друзями, сісти і грати в настолки, безкоштовно… Мені було дуже приємно, коли молодь приходила, брала шахи і грала. І теж влаштовував турніри, і планую це робити на новому місці, з призами. Участь – безкоштовно. У мафію грають, у мене і проєктор є, якісь відео показували", - зазначив Головатий.

За його словами, наразі заклад розширюється, адже отримує грант для підтримки бізнесу.

"Зараз у нас переїзд, ми трохи розширяємося, бо замало місця. І будемо розширятися за допомогою гранту – моя дружина наразі отримує грант, днями у неї була співбесіда вдала. Грантоотримувачів у нас багато", - розповів бізнесмен.

Він додав, що безкоштовно допомагає й іншим підприємцям отримувати гранти. Вже з його допомогою, було отримано два таких гранти. "Якщо люди приємні – я завжди їм допоможу і проконсультую", - зазначив Головатий.

Додамо

У Броварах при міській раді працює Центр з підтримки бізнесу, де підприємці та люди, які тільки планують відкрити свою праву, можуть отримати безкоштовні консультації з питань реєстрації бізнесу, оренди приміщень та отримання грантів. Цього року до Центру звернулося близько 150 осіб, переважно представники мікро- та малого бізнесу.

За словами міського голови Броварів Ігоря Сапожка, за час воєнного стану в рамках реалізації 76 інвестиційних проєктів Броварам вдалося залучити понад 466 мільйонів гривень інвестицій та створити майже 600 нових робочих місць. Він додав, що за період воєнного стану у Броварській громаді збільшилася кількість різноманітних фірм та фізичних осіб-підприємців – на даний час їх налічується понад 18 тисяч. 

Окрім іноземного фінансування Бровари отримають й іншу допомогу від міст-побратимів. Наприклад, німецькі партнери надали місцевій громаді генератори, медичне обладнання, спеціальний транспорт та багато іншої допомоги. Для  того, щоб зі своїми українськими колегами визначити конкретні напрямки подальшої співпраці у жовтні до Броварів прибув представник муніципалітету німецького міста-побратима Єни, міський радник Матіас Міт.

Загалом, в рамках співпраці з німецькими містами Єна та Ерланген, а також районом Лан-Ділль Бровари отримали три карети швидкої допомоги, чотири пожежних автомобілі, три одиниці комунального транспорту, один шкільний автобус, генератори, різноманітне обладнання для навчальних закладів громади та модульного містечка, у якому живуть переселенці.