Екс-командувач “Айдара”: цивільні правоохоронні органи не можуть розслідувати військові злочини

“Візьмемо для прикладу солдата Колмогорова. Як можна було судити військовослужбовця, розслідуючи кримінальну справу за Кримінальним кодексом, але в цивільному порядку, за розбійний напад і вбивство? Військовослужбовець виконує наказ на передовій, він стоїть на посту, це передбачає певні ризики для життя”, — вважає Лапін.

Він нагадав, що військовий, виконуючи наказ про захист блокпосту, розстріляв автомобіль, який не зупинився на вимогу військових. В результаті загинула пасажирка цього автомобіля. Нагадаємо, що суд першої інстанції засудив Колмогорова до 13 років позбавлення волі, однак через два роки справу переглянули і суд дійшов висновку, що військовий не перевищував повноважень.

Лапін також навів приклад, який стосується відео та фотофіксації, яка заборонена в умовах війни.

“Ми стояли на лінії бойових дій, 2014 рік, їде автомобіль через наші позиції, начебто мирні громадяни, ми готові його пропустити, але у нього на лобовому склі відеореєстратор. Що маю зробити я? Відореєстратор може зняти наші позиції. Людей можна пропустити, але будь-яка фото та відео зйомка військовий час заборонена, а в цивільному житті — я забираю реєстратор, викидаю його в канаву і мене можна добросовісно судити за розбійний напад. І дати мені термін ув’язнення до 12 років. За що? Розумієте”, — пояснив Лапін на прикладі з своєї військової біографії.

Він впевнений, що лише цивільні правоохоронні органи не впораються з розслідуванням злочинів скоєних в умовах військового часу.

“Не можна лише за допомогою цивільного судочинства, цивільних правоохоронних органів розслідувати будь-які злочини. На сьогодні, коли іде загибель військовослужбовців — скажіть, хто поїде на передову після обстрілу чи під час обстрілу фіксувати дані про загибель? От був обстріл в Павлопіллі, загинуло 4 наших морпіха. Хто поїде на переводу фіксувати? МВС? МВС на передову не поїде, їм заборонено. Оглядати труп — не поїдуть, фіксувати факт загибелі, порушувати справу проти якогось невідомого терориста, провести якісь оперативні дії — ніхто не поїде. Туди їде ВСП — військова служба правопорядку. А згідно яких законів? Нам тоді доведеться цивільних прокурорів і цивільних слідчих відправляти у зону бойових дій, але на підставі чого? На підставі якихось додаткових наказів про відрядження? І зробимо з них усіх учасників бойових дій?

Перед тим, як говорити, що ми щось хочемо прибрати — треба сказати — ми це будемо виконувати за допомогою того і того. А просто сказати ми це приберемо, бо мені не подобається Матіос, і я не знаю як його прибрати, тому приберу цілу структуру. Це виглядає так”, — зазначив Лапін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ідею Рябошапки ліквідувати військову прокуратуру не підтримали в провідному юруніверситеті країни

Він впевнений, що Україні наразі потрібна не лише військова прокуратура, а й військова юстиція загалом.

“Я б іще повернув би і військові суди. Бо сьогодні з’явилася велика категорія справ, які не можна розглядати простими цивільними судами”, — сказав Лапін, знову нагадавши приклад Колмогорова, якого цивільний суд засудив до 13 років позбавлення волі за виконання наказу.

Лапін впевнений, що говорити про ліквідацію військової прокуратури можна буде лише тоді, коли завершаться військові дії і будуть розслідуванні усі військові злочини.

Нагадаємо, заступник глави Офісу Президента Руслан Рябошапка заявив, що не бачить необхідності в існуванні військової прокуратури. Він повідомив, що ця структура буде однією з перших реформована.

У відповідь Головна військова прокуратура оприлюднила заяву в якій говориться, що подібні твердження ґрунтуються на поверхневих уявленнях про діяльність військових прокурорів. У військовій прокуратурі розраховують на зважені реформи.
Військові прокурори нагадали, що саме завдяки їх діяльності вдалося, зокрема, притягти до кримінальної відповідальності за ведення агресивної війни 263 осіб, серед яких 68 громадян РФ (з них 21 чиновник, 18 генералів і адміралів, 18 суддів РФ).