Чому українці не вірять АРМА?

Чому українці не вірять АРМА?

Київ  •  УНН

 • 41307 перегляди

Read in English

Згідно з соціологічним дослідженням, управління арештованим майном українського уряду сприймається як одне з найменш успішних і прозорих завдань: тільки 2,5% респондентів вважають його успішним, а 62,7% - непрозорим.

За результатами останнього соціологічного дослідження, управління арештованим майном виявилося тим завданням, з яким українська влада справляється чи не найгірше. Претензії виникли як до ефективності, так і до прозорості діяльності Агентства з розшуку та менеджменту активів. Як таке можливе, враховуючи, що АРМА кожен рік публікує звіти і декларує мільйонні прибутки від управління об’єктами? Дослідження, про яке йдеться, проводила на початку травня компанія Active Group на онлайн-панелі SunFlower Sociology. Соціологи оцінювали громадську думку щодо діяльності українських органів влади та інститутів, передає УНН.

Так, успішною діяльність з управління майном підсанкційних осіб, яким займається АРМА, назвали лише 2,5% респондентів. Гірший показник виявився тільки у системи правосуддя - 1,1%. Майже дві третини громадян (62,7%) переконані, що управління активами в Україні відбувається не прозоро. При цьому половина опитаних (50,3%) не вважають, що управління заарештованими активами відбувається ефективно для держави.

Але ж АРМА щороку оприлюднює звіти про свою діяльність, де подаються позитивні показники роботи, зокрема і в питанні управління активами!

Тоді як ставитися до результатів соціологічного дослідження? Чи можна їм довіряти?

Згідно зі звітом за 2023 рік, надходження до Державного бюджету України від управління активами АРМА склало 101,3 млн. грн., що майже у три рази більше від цифри попереднього року (34,8 млн.). Агентство навіть називає ТОП-5 найбільш доходних управителів, які формують левову частку надходження до державного бюджету. Це ТОВ "ЖК "Воздвиженка", АТ "Укртранснафта", ДП "Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції", ТОВ "Крайтекс-сервіс", ТОВ "Нафтогазенергія". У сукупності вони забезпечили надходження до бюджету 93,23 млн.

Втім, державний орган у звітах не показує зворотню сторону, а саме - суми офіційно зафіксованих збитків, пов’язаних з управлінням арештованими активами.

Так, офіційно зафіксовані збитки лише одного арештованого підприємства - Новороздільської ТЕЦ, переданого в управління АРМА, повністю перекривають доходи від усіх управителів, задекларовані Агентством, протягом останніх років. Так, у 2023 році збитки теплоелектроцентралі становили 112 млн. грн., а в 2022 році - 146,8 млн. З повними фінансовими показниками діяльності підприємства можна ознайомитися за посиланням. Але, попри такі цифри, АРМА повідомляло, що зусилля управителя ТЕЦ є прикладом успішної соціально спрямованої діяльності. Бо споживачі централізованих послуг забезпечені електроенергією, теплом та гарячою водою, а працівники отримують зарплату та сплачують податки.

І ще одна деталь. Утримання АРМА щороку обходиться платникам податків у достатньо суттєву суму – близько 170 млн грн. Наприклад згідно Звіту про виконання бюджетної програми на 2023 рік держава витратила на АРМА майже 171,7 млн грн (на 70 млн більше, ніж агентство перерахувало до держбюджету). При цьому у звіті зазначено, що кількість працівників Центрального апарату АРМА – 195, а фактично працює – 182. Набагато гірша ситуація в Міжрегіональних територіальних управліннях АРМА. Станом на кінець 2023 року там фактично працювали 53 особи, хоча передбачена кількість працівників територіальних органів складає 240 осіб. Простими словами – АРМА – це збитковий з усіх точок зору орган влади!

Отже, ми бачимо класичний формат звітування, коли замість зваженої інформації на загал подаються лише позитивні показники, які приховують реальний стан речей. Такий підхід присипляє увагу суспільства і безумовно подовжує термін перебування на посаді чиновників. Утім, небажання або нездатність відображення об’єктивного положення, брак обʼєктивної інформації унеможливлює визначення адекватних методів державного регулювання. Так само, як заперечення хвороби або відсутність точного діагнозу поглиблює проблему і зводить нанівець усі спроби видужати.