Аграрний комітет ВР ініціював зниження ставки ПДВ на продукти харчування

Авторами ініціативи виступили здебільшого члени комітету ВР з питань аграрної політики, які вказали, що впродовж 2016-2017 років декілька разів було змінено умови спецрежиму оподаткування ПДВ сільгоспвиробників, що в результаті призвело до критичних наслідків, зокрема падіння платоспроможності українського споживача.

Негативний вплив на аграрний сектор України, на їхнє переконання, має також зростаюча міжнародна конкуренція з боку сільгосптоваровиробників країн ЄС і РФ, оскільки останні працюють у значно кращих умовах.

“При цьому, якщо вітчизняні виробники рослинницької продукції можуть компенсувати цю нерівність завдяки природній маржинальності виробництва, обумовленій, в першу чергу, високою родючістю ґрунтів, а також ефектом масштабу, оскільки середній розмір українського аграрного підприємства значно перевищує середній розмір європейського. Однак, у випадку з тваринництвом ефект масштабу повністю нівелюється диспропорцією у вартості кредитних ресурсів, що особливо важливо саме для тваринництва через його високу капіталомісткість (наприклад, вартість створення одного стійломісця великої рогатої худоби становить близько 10-12 тис. дол.), а також природні обмеження швидкості повернення інвестицій, яка становить приблизно 7-10 років”, - йдеться у пояснювальній записці до законопроекту.

Ініціатори також зауважують, що скасування спецрежиму оподаткування при одночасному відновленні відшкодування експортного ПДВ зерновикам призвело до негативних тенденцій на внутрішньому споживчому ринку України. За рахунок відшкодування ПДВ зерновики підняли ціни на корм для тварин, що призвело до зростання собівартості продуктів тваринного походження.

“У відповідності до прийнятих у 2016 році змін до Бюджетного кодексу України, на підтримку аграрного сектору щорічно повинно виділятися 1% від загального випуску аграрної продукції, що в 2016 році становило приблизно 5,5 млрд грн, з яких власне на підтримку українських сільгоспвиробників всіх видів було передбачено виділити біля 4 млрд грн.

При цьому, втрати тільки однієї галузі тваринництва, якщо порівнювати 2015 та 2017 роки і врахувати не лише втрати від скасування спецрежиму, але й від зростання цін на корми через відновлення відшкодування ПДВ при експорті зернових і технічних культур, становитимуть майже 7,48 млрд грн у цінах 2015 року”, - вказують члени аграрного комітету ВР.

Зростання цін на продукти негативно впливає на споживчий попит. Рівень споживання продуктів тваринництва на одну людину в Україні значно поступається аналогічному споживанню в провідних країнах світу та є меншими у порівнянні із рекомендованими фізіологічними нормами. У 2016 році українці в середньому споживали менше на 29,5% м’яса і м’ясопродуктів, молока і молочних продуктів - на 38,1%, яєць - на 22%, ніж це рекомендовано нормами харчування.

“Таким чином, на даний час можна спостерігати накопичення диспропорції зростання цін на тваринницьку продукцію та зростання витрат на її виробництво, що врешті-решт призведе до її подорожчання темпами, які будуть випереджати інфляцію, що, в свою чергу, ще більше вдарить по українському споживачу.

Отже, щоб запобігти гострій продовольчій кризі та подальшому зубожінню населення, а також занепаду тваринництва та скороченню обсягів виробництва всіх видів тваринницької продукції, постає необхідність компенсувати не лише втрати тваринництва через зміну режиму оподаткування, а й очікуване зростання цін для населення.

Це завдання може бути вирішене шляхом запровадження зниженої ставки на тваринницьку продукцію та продукти харчування, що з неї виробляються. Така практика є загальноприйнятою в країнах Європейського Союзу і спрямована на забезпечення доступності продуктів харчування”, - наголошено в пояснювальній записці.

Законопроект подали народні депутати, члени аграрного комітету ВР: О.Бакуменко (БПП), М.Кучер (БПП), П.Юрчишин (БПП), Л.Козаченко (БПП), С.Мартиняк (Воля народу), а також народний депутат, член податкового комітету ВР В.Ничипоренко (Відродження).