Важкі переговори з МВФ: що очікує Україну перед отриманням чергового траншу?

Співпраця України з Міжнародним валютним фондом (МВФ) є однією з ключових умов для підтримки макроекономічної стабільності країни, особливо в умовах безперервної повномасштабної війни. Проте, після початку роботи Місії МВФ  в Україні зʼясувалося, що міжнародні кредитори не зовсім задоволені станом виконання Україною положень меморандуму про співпрацю, і це може вплинути на виділення чергового траншу фінансової допомоги, пише УНН.

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль 2 вересня повідомив про старт п'ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF, який проводить в Україні Місія МВФ. За його словами, це дозволить залучити до українського бюджету 1,1 млрд доларів цієї осені.  Під час роботи в Україні міжнародники зокрема оцінюють стан проведення реформ, а також виконання структурних маяків, прописаних у Меморандумі про співпрацю.

Після низки зустрічей представників влади з кредиторами зʼясувалося, що Україна занадто позитивно оцінювала стан виконання умов МВФ, бо діалог із кредиторами виявився неочікувано складним.

Провели чергову зустріч з МВФ за участю Мінфіну та Нацбанку. Складна розмова. Очевидні виклики

МВФ не влаштовує виконання зобовʼязань, які взяла на себе українська сторона і які є основою для надання фінансової допомоги. Одним із головних питань є недостатній прогрес у реалізації реформ у фінансовій та податковій сферах, що є критично важливими для забезпечення довготривалої фінансової стабільності.

Зокрема, МВФ наполягає на суттєвому підвищенні ефективності збору податків та запровадження структурних реформ у бюджетній сфері. За оцінками Фонду, нинішній рівень виконання цих вимог є незадовільним. Серед основних претензій — відсутність послідовної політики з підвищення податків та недостатній рівень боротьби з ухилянням від сплати податків.

Західні ЗМІ з посиланням на власні джерела, вказують, що окрім підвищення податків МВФ також вимагає від української влади швидкої девальвації гривні та зниження облікової ставки.

Після зустрічі представників Офісу президента України з Місією МВФ зʼясувалося, що кредитори також наполягають на створенні Вищого спеціалізованого суду для розгляду публічно-правових спорів проти національних державних органів, а також продовженні мандата Громадської ради міжнародних експертів для успішного завершення конкурсу на посади суддів Вищого антикорупційного суду.

Проте не лише конкурс на суддівські крісла цікавить міжнародників. За словами експертів, опитаних УНН, МВФ загалом не задоволений підходами України до кадрової політики. Кредитори вже давно вимагають проведення відкритих і прозорих конкурсів на керівні посади у ключових державних органах, особливо дотичних до функціонування фінансового сектору.

Наприклад, у Меморандумі про співпрацю між Україною та МВФ одним зі структурних маяків прописане внесення змін до законодавства, які передбачають процедуру проведення відкритого конкурсу на посаду директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Україна взяла на себе зобовʼязання провести призначення нового очільника ФГВФО за новими правилами вже навесні 2025 року. Проте й ця вимога поки залишається проігнорованою, хоча опитані УНН парламентарі й зазначають, що внести відповідні зміни до законодавства не складно і навряд вони стануть каменем спотикання.

Ця вимога набула ще більшої актуальності після того, як посаду директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів покинула Світлана Рекрут. ЗМІ повідомили, що призначення нового очільника наразі планується в закритому режимі попри вимоги МВФ. Однак постає питання, навіщо зараз робити відповідне призначення, щоб за кілька місяців проводити відкритий конкурс. Чому, наприклад, заступник директора-розпорядника не може виконувати обовʼязки до того, як нового керівника призначать на відкритому конкурсі?

Варто зазначити, що міжнародні партнери також наполегливо рекомендують Україні залучати до конкурсних комісій іноземних партнерів, які приділяють значну увагу діловій репутації. Можливо, це й пояснює поспіх у призначенні нового директора-розпорядника Фонду у закритому режимі.

Адже, за даними ЗМІ, головним претендентом на цю посаду є очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш. Він є фаворитом Національного банку, представники якого входять до складу Адміністративної ради ФГВФО, яка проводить відповідні кадрові зміни. Не виключено, що Поляруша може підтримати й Офіс президента, адже заступниця голови ОП Ірина Мудра його цивільна дружина.

Журналісти зʼясували, що Поляруш неодноразово виїжджав за кордон після початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну. Зокрема, журналісти повідомили, що у листопаді 2022 року він отримав дозвіл на виїзд за межі країни від одіозного ексзаступника міністра оборони, який наразі є підозрюваним у корупційних злочинах. Дозвіл нібито був виданий Полярушу на виїзд за кордон на елітному автомобілі Lexus за гуманітарною допомогою. Водночас на яких підставах Поляруш їздив за кордон з лютого по листопад 2022 року, поки не відомо.

Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Микола Величкович вважає, що правоохоронці повинні розібратися з виїздами Поляруша за кордон. А член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Геннадій Касай не виключає, що у Поляруша можуть виникнути через це проблеми під час проходження спецперевірки як кандидата на посаду директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас народні депутати і експерти, опитані УНН, наголошують на тому, що обрання нового очільника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повинне відбуватися прозоро й у відкритому режимі. А одним із головних критеріїв відбору, поряд із професіоналізмом, має бути кристально чиста ділова репутація кандидата. 

Це надважливо - бездоганна репутація. Це ключове. Важливо, аби ця людина була з достойною репутацією, однозначно фахівцем і патріотом України, а не представляла інтереси когось іншого

У підсумку МВФ, незадоволений нинішнім станом виконання Україною зобов'язань за Меморандумом про співпрацю, планує висунути жорсткіші вимоги, включаючи підвищення податків і можливу девальвацію гривні.

Ці заходи можуть суттєво вплинути на економіку та соціальну стабільність України, викликавши серйозну критику всередині країни. Влада могла б зменшити напруження і роздратування МВФ виконавши хоча б вимогу щодо зміни підходу до кадрової політики у Фонді гарантування вкладів.

Можливо це б дозволило трохи помʼякшити позиції кредиторів і наблизити Україну до отримання чергової фінансової допомоги.