Уповноважений у справах ЄСПЛ: до мене ходять люстровані чиновники

КИЇВ. 26 січня. УНН. Коли національна система судочинства пройдена в людини залишається один шанс відстояти свої права – звернутися до Європейського суду з прав людини. Про особливості взаємодії з наднаціональним органом правосуддя, специфіку розгляду звернень та комунікацію з Україною кореспондент УНН поспілкувався з Уповноваженим у справах ЄСПЛ Іваном Ліщиною.

- З'явилася інформація про те, що родичі загиблих у Волновасі збираються звернутися до ЄСПЛ з позовом проти України та РФ. Чи є у вас така інформація?

- Ні. Ми дізнаємося про наявність позову після того, як нам пише ЄСПЛ. Ця процедура називається "комунікація". Вона відбувається після того, як заявник подав заяву, вона була попередньо оцінена юристами ЄСПЛ, потім відповідними суддями, які вирішили, що в тій чи іншій ситуації є вірогідність того, що є порушення прав людини. Після цього Суд нам закритим зв’язком з судом пересилає інформацію, яка містить саму заяву, додані документи, викладення фактів, які підготовлені юристами ЄСПЛ і запитання про щодо справи. Наприклад, питання чи вичерпали заявники національні засоби захисту, чи не було порушено правило, що заява має бути подана протягом 6 місяців після порушення…

- Тобто коли суд бере уже до розгляду заяву…

- Саме так. Як правило це абсолютно непередбачувано, скільки суд витратить часу щоб комунікувати ту чи іншу заяву. Суд у якихось справах комунікує протягом року – це дуже швидко. Деякі справи, є такі випадки, можуть лежати ще з 2009 року, 2010 року, вони лежать досі не комуніковані. Я не бачив на що вони скаржаться, що відбулося і як. Є така вірогідність, що суд взагалі нічого комунікувати не буде і пришле їм листа про те, що заява неприйнята. Ми про це не знаємо. Поки ми не отримаємо інформацію від Суду прямим електронним зв’язком, ми про це нічого не взнаємо.

- Загалом у 2016 році скільки скарг щодо України розглядалось в ЄСПЛ?

- На це питання неможливо відповісти. До нас доходять тільки комуніковані справи…

- Скільки було комунікованих справ?

- Як рахувати? Комунікується не більше 10% справ. Скільки суд не комунікує і вирішує, що справа не відповідає критеріям прийнятності ми не можемо встановити. У нас немає цієї статистики. Після того, як відбувається комунікація не значить, що завтра буде рішення. Буває так, що ЄСПЛ може десь до 5 років після комунікації рішення не приймати – справа може не виноситись на розгляд з будь-яких причин на палату. Більше того, в деяких справах після комунікації, коли ми пишемо відповідь держави, заявник може взагалі не з'явитись. Тобто комунікація відбулася, а рішення не буде, бо суд виключить справу з розгляду у зв’язку з тим, що заявник втратив інтерес у цій справі. Взагалі може бути, що справа дуже довго після комунікації, років 5 не розглядається і заявник втратив цікавість і ЄСПЛ перед тим, як виносити справу на розгляд палати може написати листа заявника з запитанням: "А ви взагалі зацікавлені у розгляді справи?" До того як мене призначили я був адвокатом і представляв інтереси заявників проти держави у ЄСПЛ і ми отримували такі листи.

У 2016 році було прийнято 73 рішення по суті щодо України, тобто в яких було констатовано порушення Конвенції, 31 рішення щодо схвалення умов дружнього врегулювання та 21 рішення про схвалення умов односторонньої декларації. І знову ж таки, цікаве питання, скільки ЄСПЛ розглянув заяв. Ми перед Новим Роком отримали нове рішення ЄСПЛ, у якому було об’єднано 383 заяви. Тобто рішення одне, а заяв було розглянуто 383, тому що вони характеризувалися схожим предметом заяв, а саме невиконання чи тривале виконання рішень національних судів. Велику кількість заяв також включають рішення ЄСПЛ щодо тривалості розгляду національними судами цивільних та кримінальних справ, але тут мова йде зазвичай про десятки.

- Як часто Україна програє в ЄСПЛ, тобто як часто суд виносить рішення на користь заявника?

- Цікаве питання, бо ЄСПЛ може прийняти одне з двох рішень - він може прийняти рішення про неприйнятність на рівні судді одноособово, він може прийняти рішення комітетом з трьох суддів на користь заявника, він може прийняти або рішення, або ухвалу на рівні палати з семи суддів. Може бути ухвала про неприйнятність або рішення на користь чи не на користь заявника. Ситуація, коли Суд би приймав рішення на користь держави, тобто розглянув справу по суті і встановив, що заява є прийнятною, але по суті порушень немає, небагато. Якщо Суд заздалегідь знає, що не буде порушень і проблем немає, він взагалі не комуні кує справу, і ми повертаємось до тих 90% справ, які суд вичищає за допомогою одноособового складу. Якщо ми рахуємо, скільки рішень при розгляді більш-менш по суті палатою з семи суддів було прийнято на користь України, тобто суд встановив палатою, що не було порушень прав людини, або що справа не є прийнятною, треба подивитись. Але такі справи є. Ми не можемо сказати, що ми програємо всі 100% справ. Наприклад, досить часто заявники кажуть суду неправду, зокрема, що рішення суду на його користь не виконано, а ми подаємо інформацію, що воно виконано… Нещодавно у нас було рішення про неприйнятність у справі Їжаченко, в якій заявниця скаржилась на умови тримання в пенітенціарній установі. Вона казала, що їй не надавалась медична допомога. Але ми з'ясували, що їй пропонувалось кілька разів допомога, але вона відмовлялась. ЄСПЛ встановив, що тут порушення немає, і прийняв рішення на користь держави.

- Яка сума компенсації, виплаченої у 2016 році за рішеннями ЄСПЛ?

- Я не готовий до копійки сказати, але на виконання рішень Європейського суду з державного бюджету було сплачено приблизно 612 млн грн.

- Чи розглядаються справи щодо високо посадовців, чиновників які були люстровані?

- Люстровані чиновники до мене ходять. Вони подають заяви до Суду або кажуть що подають заяви. Але ж я не знаю чи вони дійсно подали заяву. Уряду на сьогодні ще нічого не було комуніковано. Жодна справа офіційно не надходила… Ці чиновники до мене приходять і кажуть: "Укладайте з нами мирову угоду". Я кажу: "Як я буду з вами укладати мирову угоду, якщо взагалі не бачив на що ви поскаржилися?". Навіть якщо вони мені приносять копію заяви своєї, я все одно не знаю чи подали вони цю заяву до ЄСПЛ або чи вони мені принесли дійсну копію заяви.

- Стосовно рішення ЄСПЛ, згідно якого визнано, що 13 українських суддів звільнені незаконно і вони мають отримати компенсацію від держави…

- 18 суддів, з них 4 судді не отримали компенсацію моральної шкоди і лише одній особі присуджено відшкодування матеріальної шкоди.

- Україна виконуватиме рішення, яким чином? Де будуть взяті кошти для виконання даного рішення?

- Звісно. Виконання рішення – це найменша з проблем, бо є окрема бюджетна програма, на яку відповідно виділяються кошти з бюджету. ЗМІ повідомляли, що у нас є велика заборгованість по цих справах (виплати компенсацій по рішеннях ЄСПЛ – ред.). У нас взагалі немає ніякої заборгованості за справами. Коли рішення вступить в законну силу (по суддям – ред.), це буде через 3 місяці, ми перекладемо рішення, надамо інформацію про те, які суми мають бути сплачені до Державної виконавчої служби (ДВС). Виконує ДВС. Після цього ДВС відкриває виконавче провадження, сформує справу, підготує відповідні документи і направить у Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку. Виплата коштів за рішеннями Європейського суду здійснюється Державною казначейською службою України відповідно до платіжних доручень, які формуються Міністерством юстиції України на підставі постанов про відкриття виконавчих проваджень та вимог державних виконавців.

- Скільки часу процедура займає?

- Це залежить від того, як реагують заявники. У нас бувають такі випадки, коли гроші виділяються, вони навіть сплачуються з бюджету на спеціальні рахунки ДВС, а заявник взагалі не з'являється. Потім кошти повертаються через рік до державного бюджету, і буває, що після цього у нас з'являються заявники, і ми ламаємо голову що робити і як заплатити. Але якщо заявник чітко нас інформує про те, чи є в нього рахунок, на який сплачувати, то строк сплати становить не більше 3 місяців.
Я б сказав нас задовольнило це рішення (щодо звільнених суддів – ред.). Була історія, якщо пам’ятаєте є суддя Олександр Волков з Верховного суду, якого за часів Януковича звільнили Він звернувся до ЄСПЛ зі скаргою про те, що процедура його звільнення не відповідала вимогам Європейської конвенції з прав людини, а саме ст.6, тобто право на справедливий суд і ст.8 право на повагу до особистого життя. ЄСПЛ тоді дуже уважно переглянув всю процедуру за якої його звільняли і встановив, що дійсно мало місце порушення. Це рішення 2013 року. Суд знайшов купу порушень. ЄСПЛ звернув увагу на те, що підставою для звільнення судді було порушення ним присяги, але ніхто не розумів що значить "порушення присяги".

Крім того члени ВРЮ необов’язково були постійно задіяні у цій Раді. І вони могли бути кимось іншим, наприклад, депутатами ВРУ і членами того самого профільного комітету, який приймав рішення про подання питання до сесійної зали. Тобто особа спочатку казала, що цей суддя порушує присягу, потім голосувала у ВРЮ, потім ще раз голосувала на комітеті, а потім ще раз голосувала в залі Верховної Ради. ЄСПЛ вирішив, що в цьому є порушення. Також, система формування ВРЮ, яка була на той час не дозволяла створити більшість суддів-членів ВРЮ. По-третє, ЄСПЛ знайшов, що саме голосування у ВРУ теж можна було поставити під сумнів, тому що, як завжди, голосувала одна особа за всю фракцію. Коли справа подавалась до ВАСУ, по-перше, ця справа розглядалась спеціальною палатою яка формувалась через непрозору процедуру, а по-друге, навіть якщо вона знаходила, що має місце порушення і рішення було незаконним, вони не могли скасувати рішення ВРУ щодо звільнення. Рішення ВАСУ не можна було взагалі оскаржити. ЄСПЛ знайшов, що тут є порушення. Він не сказав, що О.Волкова звільнили неправильно, що його не треба було звільняти, а сказали що технічно процедура порушила вимоги ст.6 і 8 Європейської конвенції з прав людини.

- З цими суддями ситуація аналогічна?

- Абсолютно. Тут рішення було абсолютно передбачуваним. Тобто вони були звільнені за тією самою процедурою і рішення ЄСПЛ можна було передбачити заздалегідь. Суд повторив все те, що уже сказав у справі Волкова. Тут виникає багато питань. Система вже почала змінюватися у 2012 році. Наприклад, Спеціальну палату ВАСУ скасували, справи переглядались загальними палатами ВАСУ, ВАСУ отримав право скасовувати ті рішення, які встановлював незаконними, і рішення ВАСУ можна було оскаржити, подати касацію до Верховного суду України. Наразі, після прийняття закону про Вищу раду правосуддя система взагалі змінилась. ВРУ виключилась з цього процесу, рішення приймає виключно ВРП, у ВРП більшість суддів, члени ВРП працюють там на постійній основі, член, який підняв питання щодо невідповідності судді не має права голосувати…

- Тобто порушень процедури звільнення більше не буде?

- Так. Я не впевнений що буде, коли суддя поскаржиться про те що його звільнили після 2012 року. Я не знаю яке рішення прийме ЄСПЛ. Він теоретично може сказати, що ми (Україна – ред.) все не змінили, але змінили процедуру оскарження в суді і цього досить, щоб виконати наші вимоги…

З приводу того чому можна здивуватись – це те, що це рішення надає великий кредит довіри Уряду України щодо виконання загальної реформи правосуддя, яка наразі відбувається. Тут є кілька моментів, які відрізняють це рішення (щодо звільнення 18 суддів – ред.) від рішення по справі Волкова. По-перше, сума призначеної компенсації значно менша. О.Волковому ЄСПЛ призначив 6 тис. євро компенсації моральної плюс 12 тис євро компенсації витрат на юриста. У цій справі (щодо звільнення 18 суддів – ред.) вони меншу компенсацію присудили всім, 4-м взагалі нічого не присудили, тому що, скоріше за все, вони не подали вчасно заяву про сплату їм компенсації або не заявляли вимог щодо відшкодування їм певної компенсації..

- Чому така різниця в сумах – всім суддям має бути виплачена компенсація в розмірі 5 тис євро, а судді Лілії Васіній – 14?

- Там не 14, там 5 плюс 8. Тобто їй призначено 13 тис євро. Дуже важливо, у справі Волкова ЄСПЛ встановив, що компенсація матеріальної шкоди в розмірі недоотриманих зарплат і надбавок суддею за той час, коли він був звільнений, суд конкретну суму не призначив, але надав сторонам можливість укласти мирову угоду. Ми зараз ведемо переговори з цього приводу. Але суд залишив це питання на подальший розгляд, тобто якщо ми зараз не досягнемо якоїсь мирової угоди з цього приводу, ЄСПЛ на власний розсуд вирішить розмір суми, але вона буде призначена у будь-якому разі.

У цій справі по звільненню ряду суддів ЄСПЛ взагалі не призначив нікому, крім Л.Васіної, будь-яких сум матеріальної шкоди, тільки моральну. Їй чомусь призначили 8 тис. євро матеріальної шкоди. Ми не дуже розуміємо, чому саме їй. Напевне вона була більш переконливою. Суд вважав, що ті суми матеріальної шкоди, які вони вимагали, необґрунтовані.

На відміну від рішення у справі Волкова, ЄСПЛ не наказав державі поновити цих суддів на посадах. У справі Волкова він прямо передбачив, що суддя має бути поновлений. У цих справах ЄСПЛ дуже влучно сказав, що в Україні відбувається загальна реформа, ми не можемо сказати, що нова система перегляду дисциплінарної відповідальності суддів не відповідає нашим вимогам, вона нова, ми її ще не вивчали, тому ми будемо попередньо вважати, що вона є ефективною і тому залишимо за державою питання їх поновлення. Напевно треба переглядати (питання їх звільнення-ред.) але на яких підставах це буде, який результат буде – це суд залишив на розсуд держави. Звісно, потім буде контроль з боку Комітету міністрів Ради Європи – це орган, який наглядає за виконанням (рішень ЄСПЛ-ред.). Ми будемо звітувати йому що відбувається, але в будь-якому разі ЄСПЛ видав кредит довіри саме новій судовій системі України, що вона справедливо перегляне ці справи.