Світовий тренд на кесарів розтин: показання, ризики та ситуація в Україні

Протягом останніх років у світі зростає частка пологів за допомогою кесаревого розтину - за прогнозами ВООЗ до 2030 року середній показник по світу сягне 30%. Яка ситуація в Україні та які можливі наслідки такої тенденції - читайте у матеріалі УНН. 

Світова динаміка 

У 1990 році частка пологів проведених за допомогою кесаревого розтину у світі становила 7%, а у 2018 – вже 21% і продовжує зростати. Звісно ці показники усереднені і залежать від країни. Наприклад, у США за даними Національного центру статистики охорони здоров'я у 2025 році кількість породіль, які перенесли таке оперативне втручання, зросла до 32,5%. У Бразилії ж частка таких пологів ще вища і може сягати 50% у приватних клініках. Тоді як у деяких країнах жінки не можуть отримати таку медичну послугу навіть за наявності прямих показань. Наприклад, у деяких країнах Африки частка кесаревих розтинів не перевищує 5%. Хоча, за рекомендаціями ВООЗ, оптимальний відсоток таких втручань становить від 7% до 15%. 

Яка ситуація в Україні? 

Статистика свідчить, що в Україні частка пологів за допомогою кесарева теж невпинно зростає. Останні оприлюднені офіційні дані свідчать, що у 2024 році частка таких пологів сягнула 29,7%, тоді як ще у 2018 році вона становила 22,3%. Водночас, як повідомляли у Національній службі здоров'я, у деяких закладах цей показник перевищує 40%.  

Разом з тим, в Україні простого бажання жінки недостатньо для проведення такого втручання. Потрібні медичні підстави. Показання до проведення кесарева можуть бути абсолютними (наприклад, передлежання плаценти або її відшарування, що несе загрозу кровотечі); відносні (рубець від попереднього кесарева) та екстрені (слабка пологова діяльність). 

Плановий кесарів розтин зазвичай призначають на 39-му тижні, коли плід вже сформований і готовий до життя поза утробою матері. Але кожен випадок унікальний і потребує ретельного вивчення – від відповідних аналізів крові до консультації з суміжними спеціалістами. 

То чому ж кесарять все частіше? 

Одна з причин, що сильно впливає на поширення тенденції зростання кесаревих у світі – токофобія. Це патологічний страх вагітності та пологів. Цей страх може виникати, як у жінок, що вже пройшли через важкі пологи, так і у тих, хто ще не народжував. Жінки не просто бояться болю, а відчувають страх за себе та за дитину. Досить часто такі вагітні вимагають кесареве. У деяких країнах токофобія може бути основною підставою для проведення операції. В Україні ситуація дещо інша, адже саме по собі бажання вагітної – ще не підстава для втручання. Токофобія може розглядатися як причина, що заважає нормальному перебігу вагітності або ж стати підставою для проведення кесарева, якщо страх перед природними пологами впливає на психічне здоров'я жінки. 

Тобто в Україні у переважній більшості випадків страх жінки не може розглядатися як показання до кесарева. Але чому ж кількість таких пологів зростає? Як пояснив в інтерв’ю УНН Директор Перинатального центру Києва, заслужений лікар, лікар акушер-гінеколог вищої категорії, доктор медичних наук Дмитро Говсєєв - одна з причин це значна частка породіль, які вже перенесли кесареве раніше. Також в Україні був розширений перелік медичних показань за якими призначається таке втручання і, на жаль, все більше жінок потрапляють під них (мова зокрема про сідничне передлежання, некореговану слабкість пологової діяльності тощо). 

Коли ризики переважають бажання

ВООЗ визначає кесарів розтин як складну операцію, яка вимагає низки передопераційних, інтраопераційних та післяопераційних етапів, які можна загалом класифікувати на хірургічні, медикаментозні та анестезіологічні втручання. Як і будь-яке хірургічне втручання, кесарів розтин пов'язаний з короткостроковими та довгостроковими ризиками, які можуть тривати багато років після поточних пологів та впливати на здоров'я жінки, її дитини та майбутніх вагітностей. 

Жінка має бути обізнаною про можливі ризики. А завдання лікаря - не нашкодити. 

А для лікаря важливо не заважати природі. Пологи — це природний процес. І завдання лікаря, у першу чергу, побачити вчасно патологію і втрутитися, а не заважати і не підганяти процес під якісь зручності 

Таку позицію медика підтверджують і дослідження ризиків, пов'язаних із пологами. Почнемо з того, що відновлення породіллі після кесарева триває довше, ніж після природних пологів. Вищим є і ризик інфікування. Дані ВООЗ засвідчують, що діти, народжені через кесарів розтин, мають вищу схильність до розвитку астми, ожиріння, проблем з імунітетом.  

Кесарів розтин – це повноцінна операція і вона має наслідки і для організму жінки. 

На жаль, зараз є така патологія – врощення плаценти. Це серйозна патологія, яка врешті може спричинити необхідність видалення матки. Коли я вчився, нам ніхто цього не міг показати – такого майже не було. Раніше лише 9% пологів були за допомогою кесарева. І нас за це не хвалили. Нині це 30% пологів. І буде більше. І не лише тому, що жінки хочуть, а й через те, що перелік показань розширили. І по першому рубцю вже рідко хто з лікарів йде на природні пологи. І це провокує розвиток патології, про які я вже казав 

Водночас медична наука не стоїть на місці, наприклад, в Перинатальному центрі столиці проводять унікальну органозберігаючу операцію у випадку виникнення врощення плаценти. У світовій практиці такі операції належать до категорії рідкісних і надзвичайно складних. Щороку в Перинатальному центрі міста Києва виконують до 20 подібних високоспеціалізованих втручань. Та, як пояснює Говсєєв, не у всіх випадках вдається зберегти орган. 

Дмитро Говсєєв наголошує – жінка має бути обізнана про наявні ризики. Кесарів розтин – важливий метод для збереження життя матері та дитини, але він не має розглядатися як універсальний інструмент.