Сон під час війни: в МОЗ пояснили чи можна спати “наперед” і що робити з “сонним боргом”
Київ • УНН
КИЇВ. 24 травня. УНН. МОЗ спільно з експертами різних галузей пояснило, як працює організм, зокрема в умовах війни, чому не можна підживлювати "культуру неспання", та про стратегію сну "із запасом", передає УНН.
Деталі
Війна унеможливлює дотримання звичних правил сну. Недооцінка проблеми, незнання та розгубленість щодо цього питання сприяють тому, що люди “відпускають” ситуацію або рятуються помічними препаратами без призначення, зазначає МОЗ в брошурі.
Парадокс полягає в тому, що військові потребують сну не менше, а подекуди й більше, ніж середньостатистична доросла людина в мирних умовах. Натомість — мають його дефіцит. Проблема часто не сприймається серйозно, у військовому середовищі зокрема, і це дуже небезпечна тенденція, яка тільки підживлює “культуру неспання”. Головна небезпека “культури неспання” під час служби полягає у фактичному зниженні боєздатності — фізіологічних і психологічних якостей, що необхідні для успішного ведення бойових дій та завдань, які їх підтримують, йдеться в брошурі.
Тривалий дефіцит сну спричиняє виражений негативний вплив на здоров’я, що може мати наслідки навіть після завершення служби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому нам сняться кошмари і як їх зупинити: назвали 10 кроків
Війна — це не норма. І, відповідно, все, що там відбувається, не може нормалізуватись. Тож поради, які є актуальними для військових, не мають бути перенесені на цивільне життя та сприйматися як “норма”.
Тривале неспання та “сонний борг” може мати прояви зниження ключових параметрів, це концентрації уваги, фокусу, пам’яті, швидкості реакції на подразник. Усе це підвищує небезпеку для життя. Змінюється відчуття вмотивованості, може з’являтись дратівливість, відчуття фізичної слабкості, тремор кінцівок (що може впливати на прицільність стрільби); підвищується загальна кількість помилок при фізичній та інтелектуальній діяльності, зазначає МОЗ.
Існує обґрунтоване порівняння, що депривація (доба й більше без сну) має ефекти схожі на алкогольну інтоксикацію. Це точно не покращує ефективність бойової роботи та наражає всіх на додаткові ризики.
Разова депривація сну (24 і більше годин без сну) дає всі вищезгадані негативні прояви у більш яскравому вигляді. Тривале
недостатнє спання (коли до норми не вистачає по декілька годин щоночі впродовж тижнів) може призводити до більш повільного зниження вказаних показників, що може ввести в оману, і людина може втратити розуміння, що ж власне для неї є нормальним станом і з чим порівнювати. Відповідно міф про потребу у сні як ознаку слабкості потрібно викорінювати, підкреслюють фахівці.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нестача сну "старить" людський мозок - дослідження
Необхідно намагатись знаходити можливість впродовж доби отримати три типи світлових сигналів у наступному порядку: яскраве холодне світло (умовно денне), тьмяне тепле світло як при заході сонця (умовні сутінки), відсутність освітлення (механічне закривання повік тканиною абощо).
Намагатись спати за першої можливості, якщо це дозволяють безпекові умови. Особливо в періоди підготовки до певних операцій, впродовж реалізації яких буде потреба бути бадьорими довше.
“Банкування сну” (спроби поспати трохи “із запасом”) — це не рекомендована стратегія для мирного життя, однак є способом зниження шкоди під час війни. Поліфазний сон (розбиті впродовж доби 7-9 годин сумарного сну). Національний фонд зі здоров’я сну (National Sleep Foundation, NSF) не рекомендує впроваджувати поліфазний сон у стиль життя. Однак такий підхід може бути тимчасовим способом отримати достатню кількість годин сну протягом доби без можливості спати одним нічним
блоком, пише МОЗ.
Зі спанням під час військової служби є такий складний момент, як чіткий режим без врахування хронотипу (індивідуальних
особливостей людини, що впливають на її активність протягом доби).
Переважна частина людей належить до різних відтінків проміжного хронотипу, тому така зовнішня дисципліна може мати позитивний ефект для багатьох. Проте представники крайніх хронотипів (умовні “жайворонки” та “сови”) можуть мати додаткові проблеми з самопочуттям. Наприклад, коли людину з радикальним раннім хронотипом ставлять на нічне чергування.
На щастя, людей із крайніми хронотипами менше. Однак не варто забувати й про їхнє здоров’я та самопочуття, додає МОЗ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Врятувати сон та спокій: сомнолог дала поради, як вберегти сон та здоров’я в умовах нічних атак ворога