Смітники перетворилися в природні джерела формування активних деструкторів — НАН України
Київ • УНН
КИЇВ. 28 березня. УНН. В епоху стрімкого технічного прогресу, що супроводжується з одного боку створенням нових матеріалів, а з іншого боку — появою популяцій агресивних мікроорганізмів, усе актуальнішою стає необхідність контролю цього процесу в нових промислових еконішах. Про це УНН розповів директор Інституту хімії високомолекулярних сполук НАН України Юрій Савельєв.
“Втрати промислових матеріалів від руйнування внаслідок біокорозії, індукуваної мікроорганізмами, досягають колосальних розмірів і становлять у всесвітньому масштабі мільярди доларів щорічно. З іншого боку, в останні десятиліття з’явилася величезна кількість промислових відходів, що складаються переважно із синтетичних полімерів (пластик — ред.)”, — сказав він.
За його словами, смітники перетворилися в природні джерела формування найбільш активних деструкторів, кількість спор яких у повітрі катастрофічно збільшується.
“Це явище насторожує не тільки фахівців технічного профілю, але і медиків, оскільки ці мікроорганізми (гриби) є причинними факторами інфекційно-запальних захворювань людини і тварин, також рослин”, — зауважив Ю.Савельєв.
Під впливом дії екстремальних екологічних факторів виникають і формуються комплекси особливо агресивних популяцій видів мікроміцетів, наголосив директор Інституту.
“Вони стали звичайними компонентами промислових екологічних ніш, контамінуючи різноманітні матеріали, у тому числі і полімери. З усіх відомих контамінатів (які належать до 360 видів), 32 види характеризувалися як типові мешканці в специфічних умовах. Це види Aspergillus і Penicillium. Вони ж відомі і як контамінати харчових продуктів, різноманітних промислових матеріалів і виробів, а за своєю дією на організм людини відносяться до групи потенційно небезпечних, виділених на основі „рівня біологічної небезпеки“ (Bio Safety Levels), збудників опортуністичних захворювань людини”, — резюмував Ю.Савельєв.
Нагадаємо, волонтери “TED ED” зробили відеоролик, який демонструє, що відбувається у природі, коли пластикова тара не утилізовується належним чином.
За даними Голови Всеукраїнської екологічної ліги Т.Тимочко, щорічно на сміттєзвалища України потраплає понад 500 тис. тонн пластикової тари, пакетів та упаковки.
В той же час Німеччина знайшла вихід із ситуації завдяки автоматам, які збирають тару, та ще повертають кошти громадянам.
