Шкрум про подробиці нового суспільного договору, який ініціювала Тимошенко

За її словами, далі проект представлять українцям на загальне обговорення та доопрацювання. Після цього — етап внесення громадських пропозицій на спеціальному порталі у вікі-режимі, як було, наприклад, з Конституцією Ісландії та з законами в багатьох європейських країнах.

Такими чином, до створення проекту суспільного договору будуть нарешті залучені не політики чи олігархи, а українці, які самі для себе затвердять правила гри.

“Суспільний договір — це нові правила, за якими розвиватиметься у найближчому майбутньому Україна. Конституція ж є дорожньою картою для реалізації суспільного договору. Важливо, що до розробки цього договору та народної Конституції долучились не тільки прибічники Юлії Тимошенко, але й її затяті критики”, — наголосила Альона Шкрум.

Політик розповіла про низку нових конституційних позицій, які будуть запропоновані громадянам на обговорення та доопрацювання. Зокрема, за її словами, пропонується запровадження прямого впливу громадян та громадянського суспільства на процеси у країні — через нову інституцію, таку, як Національна асамблея самоврядності.

Альона Шкрум зауважила, що на сьогодні розробляється концепція, коли такий орган — НАС, буде формуватися шляхом делегування по одному представнику від кожної громади, матиме свій виконавчий орган з 50-100 осіб, а загальні збори відбуватимуться не рідше одного разу на рік.

Як уточнила політик, склад парламенту обиратиметься за пропорційною виборчою системою відкритих регіональних списків у два тури.

“Ми пропонуємо знизити прохідний бар’єр до 2%, щоб відкрити шлях до парламенту молодим політичним силам та новому повітрю. У другому турі дві партії-лідери змагатимуться за просту більшість у парламенті. Переможець отримує 50% + 1 мандат для формування уряду. І одна партія відповідальна за стан речей у країні, і має повний мандат на реалізацію своєї політики. При цьому партії, що не увійшли в коаліцію, мусять мати широкі повноваження контролю влади”, — пояснила Шкрум.

Народний депутат також звернула увагу: “Важливо, що виконавчу гілку влади очолюватиме лідер партії-переможця, який самостійно формує уряд. До того ж, кожне міністерство та відомство має у складі громадську експертну раду, яка визначає стратегію розвитку галузі. Лише так можна запровадити швидкі ефективні зміни”.

Не менш важливі зміни передбачені у галузі судочинства. За словами депутата від “Батьківщини”, експерти правової робочої групи ставили собі за мету, щоб судова гілка влади була повністю незалежною від інших гілок, не тільки на папері, але і фактично.

“У судах першої інстанції будуть діяти суди присяжних. Мирові судді та судді першої інстанції місцевих судів обиратимуться громадянами. Судді апеляційних та касаційних судів призначатимуться із суддів нижчої інстанції, до яких відсутні претензії до їх діяльності. А контроль доброчесності суддів всіх рівнів виконуватиме Палата честі правників України”, — розповіла Альона Шкрум.

Вона також додала, що суспільний договір набуде чинності після його ухвалення на Всенародному референдумі разом з новою Конституцією. Доповнення і зміни до договору, визнання його таким, що втратив силу, можливі лише в спосіб, яким його створено: ініціативна група, всенародне обговорення, персональне приєднання громадян України, підсумувала парламентар.