Нобелівський тиждень відкриється в Швеції оголошенням лауреата в області фізіології та медицини

У своєму заповіті Альфред Нобель (1833-1896) доручив вибір лауреата з фізіології та медицини Каролінському інституту в Стокгольмі, заснованому в 1810 році, який і нині є одним із провідних освітніх та наукових медичних центрів світу. Створений при ньому Нобелівський комітет складається з п’яти постійних членів, які в свою чергу мають право запрошувати експертів для консультацій. Термін висунення кандидатів закінчився 31 січня цього року, після чого почався процес їх розгляду.

Особливістю цього Нобелівського тижня стане те, що не буде названо лауреата премії із літератури — він стане відомим у 2019 році, оскільки у травні Шведська академія, яка присуджує цю нагороду, вперше за 75 років прийняла рішення про перенесення оголошення імені переможця в зв’язку з тим, що кількість її членів зменшилася, а довіра до установи “ослабла в усьому світі”. Сталося це на тлі скандалу, пов’язаного з розслідуванням звинувачень від 18 жінок у домаганнях до них діяча культури — Жан-Клода Арно, чоловіка поетеси Катаріни Фростенсон, яка була обрана в академію в 1992 році. В результаті скандалу три члена Шведської академії — Клас Естергрен, Челлі Еспмарк та Петер Енглунд — оголосили, що залишають установа. Незабаром про відставку заявила постійний секретар Сара Даніус, потім від членства відмовилися сама Фростенсон, а також поетеса Лотта Лотасс і перекладачка Сара Стрідсберг.

Згідно з правилами, для прийняття нових членів в академію потрібен кворум у 12 осіб, проте в даний час після скандалу на практиці в ній залишилося 11 літераторів. Авторитетність вибору лауреата такою малою кількістю голосів може стати спірною, про що вже заявив Нобелівський фонд.

Нобелівські комітети до останнього моменту нічого не повідомляють ні про самих претендентів на премію, ні про тих, хто висунув їх. У свою чергу експерти намагаються робити припущення щодо збережених у таємниці кандидатур.

Слід зазначити, що, згідно зі статистикою МОН, з 1993-го до 2016 року дипломи “доктора наук” отримали 17,7 тисяч осіб, а кандидатські дипломи — 153,7 тис. Тобто в Україні живе понад 171 тис. учених. Однак ця “наукова армія” не подарувала світові жодного Нобелівського чи Абелівського лауреата, та й просто фундаментальних досліджень проводиться вкрай мало (нещодавно український математик, який працює в університеті Чикаго, отримав премію Вольфа у розмірі 100 тисяч доларів). За оцінками експерта напрямку “Освіта” “Українського інституту майбутнього” Миколи Скиби, успішно інтегрованими у світовий науковий процес є 2,5 тис. українських вчених, не більше.

Із 1901 року Нобелівську премію з медицини вручали 108 разів. Лауреатами стали 214 осіб, середній вік яких становить 58 років. Наймолодшим володарем нагороди в 1923 році став Фредерік Бантінг (32 роки) за відкриття інсуліну, найстаршим — пийте Роус (87 років), який удостоївся її у 1966 році за відкриття онкогенних вірусів.

Вручення нагороди відбудеться 10 грудня в Стокгольмської філармонії у день смерті Нобеля. На сцені з рук короля Карла XVI Густава лауреати отримають золоту медаль із портретом засновника премії і диплом.

Розмір грошової складової нагороди в нинішньому році складе 9 млн крон (1,02 млн доларів) у кожній номінації.