Морський бій: що буде РФ за агресію в Азові

КИЇВ. 27 листопада. УНН. В Україні стверджують, що про наміри руху через протоку повідомляли російську сторону, в РФ - заперечують. В результаті нападу, 24 українських військових захоплені і утримуються на території Росії, 6 поранені, 2 з них - у важкому стані. Азовське море виявляється центром напруженості не вперше, але вперше пішла рішуча реакція, як з боку керівництва країни, так і на міжнародному рівні. У відповідь на агресивні дії РФ в Азові, в Україні розглядають варіант введення воєнного стану. Крім того, з цього приводу скликано Раду Безпеки ООН, постійний Рада ОБСЄ, екстрене засідання комісії Україна-НАТО та екстрене засідання на рівні Постійних представників ЄС. За попередньою інформацією, Росію чекають нові санкції , незважаючи на те, що в РФ, традиційно, свою відповідальність заперечують. Проте, експерти впевнені, впевнені, що Росії не уникнути нових обмежень. Подробиці - в матеріалі УНН.

З чого все почалося і що таке "каперство"

25 листопада українські катери ВМС "Нікополь", "Бердянськ" і буксир "Яни Купала" були захоплені російськими судами ФСБ і Чорноморського флоту. Російський екіпаж відкривав по катерах ВМС вогонь. Одним з російських офіцерів було опубліковано відео навалу з буксиром "Яни Капу". Сьогодні Міноборони України представив і запис перехоплених розмов між російськими військовими, в якій підтверджується, що агресія була санкціонована Кремлем. Крім того, докази навмисності дій російської сторони МЗС України передав іноземним послам.

"Є такий термін - каперство, тобто санкціонованої владою, полювання на кораблі інших держав. Думаю, 25 листопада в Керченській протоці ми бачили саме такий варіант, адже російські кораблі обстріляли і захопили українські в той час, коли ті поверталися на базу в Одесі" , - прокоментував політолог Євген Магда в коментарі УНН.

Зараз українські судна перебувають в Керченському порту. За даними ВСУ, в полоні перебувають 24 українських військових, а також 6 поранених. Українських військових намір в Росію судити.

Відомо, що українські військові отримали осколкові поранення. Російських ЗМІ пишуть, що поранені перебувають у лікарні в Керчі. Після інциденту біля будівлі Посольства Росії в Києві пройшла акція протесту: люди несли під представництво РФ паперові кораблики, шини та світлові шашки. Також стихійні збори пройшли і біля стін російських консульств в Одесі і Харкові.

"Дії Російської Федерації є застосуванням сили на території України і поза 12-мильної зони, в цьому сенсі Росія порушила всі норми міжнародного права", - сказав міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Після атаки українських кораблів Петро Порошенко оголосив, що ініціює введення воєнного стану строком на 60 діб. Однак, після цього пішли припущення, що це пов'язано з в маніпуляціями в проведенні президентських виборів. До вечора, на офіційному сайті президента України з'явився указ, де термін військового пропозицію зменшений до 30 діб. Однак після консультацій, Порошенко погодився н військовий стан в окремих областях країни.

Експерт у сфері міжнародного права Ганна Шелест в коментарі УНН зазначила, що такі обговорення в суспільстві логічні, але, з іншого боку, "я б не стала звинувачувати в цьому Порошенко, так як вчора ще до рішення РНБО, його головний опонент Тимошенко теж закликала до військового стану. А кому вигідно, якщо два опонента підтримали цю ідею? Поки, що ми бачимо, ка як це говорять невеликі політичні сили ", - вважає вона.

"Ці звинувачення особисто мені доводять, що на 5-му році війни багато хто не розуміє, які національні інтереси, причин, чому Росія намагається зруйнувати єдність України або відновити над нею контроль", - сказав політолог ƒМагда в розмові з УНН.

Реакція в світі і можливі санкції

Агресивні дії РФ не залишилися непоміченими для Заходу. Першими засудили провокацію зовнішньополітичні відомства Польщі, Румунії, Латвії, Литви, Грузії, Канади. Ха цим послідувало рішення скликати Раду Безпеки ООН. В ході засідання, російська сторона намагалася звинуватити Україну в "порушенні її кордонів", проте цей порядок розгляду був відхилений. У той же час, постпреди закликали Росію звільнити українських військових, українські судна і забезпечити безперешкодний доступ до українських портів.
Також відбулася нарада на рівні Постійних представників ЄС. За попередніми даними в Євросоюзі обговорюється можливість введення додаткових санкцій відносно Росії у відповідь на черговий акт агресії, однак консультації триватимуть і завтра.

"Думаю, що в ЄС припиняться розмови про ослаблення санкцій проти Росії. Не виключаю, що Путіна чекають непрості розмови на саміті G-20 в Буенос-Айресі. Однак очікувати результату за принципом "тут і зараз" не варто, хоча Росія в черговий раз показала своє справжнє обличчя ", - вважає політолог Євген Магда.

Як стверджує, Глава МЗС РФ Сергій Лавров, "Росію вже не хвилюють можливі санкції через ситуацію в Керченській протоці". Також МЗС РФ викликав тимчасового повіреного у справах України в РФ у зв'язку з подіями.

У той же час, Ганна Шелест в коментарі УНН попередила, що для України є небезпека завищених очікувань щодо НАТО. "НАТО займає досить жорстку позицію, питання в можливостях дій. Тому, що ми іноді очікуємо іноді від НАТО не те, що вони мають право робити. Тому, тут наша проблема в завищених очікуваннях. Що може бути - хотілося б мати більш жорсткі санкції, що логічно для того, щоб продемонструвати незворотність процесів і що будь-яка дія буде мати протидію .. Наскільки жорсткі можуть бути ці санкції, це вже інше питання, тому що ми бачимо, що кожен новий раунд нашим міжнародним партнерам дається все важче і важче ", - вважає Г.Шелест.

При цьому Г.Шелест, підкреслює, що в міжнародних договорах повинні бути присутніми чіткі механізми вирішення конфліктів. На її думку чіткий механізм притягнення до відповідальності може забезпечити від ескалації, але "в даному випадку, якщо агресор ігнорує, то його ніщо не зупинить, крім безпосередніх симетричних дій. На жаль, для Російської Федерації, міжнародне право - це інструмент, яким можна маніпулювати ".

"Сказати, що це сталося тільки через те, що Україна намагається закріпити курс на ЄС і НАТО в Конституції, враховуючи, що це ще навіть не завершений факт, тільки перше читання, це не щось нове для Росії. Але, їх дії настільки відверті і неприкриті, ось це, я думаю, для багатьох європейських столиць стане сюрпризом. Тому, що провокації - це одне. Навіть, коли вони там, щось блокували, якісь навчання - це одне, а використання зброї, атака, використання кораблів - це вже не те, то так просто можна виправдати ", - пояснила експерт.

Нагадаємо, що ситуація відбувається не вперше. Провокації в Азовському морі вже відбувалися в 2018 році, також у 2003 році, коли Росія намагалася приєднати острів Тузла до свого території, в результаті чого було підписано угоду, що регулює статус Азовського моря і сьогодні і визначальне акваторію, як внутрішні води між двома державами.