Кліматологи провели аналіз температури повітря у другій половині XXI століття на території Європи

Бри­танські кліма­толо­ги під керівниц­твом Сель­ми Гер­рей­ро з Нь­юкаслсь­ко­го універ­си­тету змо­делю­вали кліма­тичні зміни, які відбу­дуть­ся в 571 євро­пей­сько­му місті до дру­гої по­ловині XXI століття. Для ць­ого вчені ви­корис­то­вува­ли од­ну з найбільш надій­них кліма­тич­них мо­делей CMIP5 і сце­нарій ви­соко­го рівня ви­киду пар­ни­кових газів.

Ґрун­ту­ючись на ре­зуль­та­тах мо­делю­ван­ня, вчені от­ри­мали дані для кіль­кості опадів, мак­си­маль­ної, се­редньої та мінімаль­ної тем­пе­рату­ри. Кліма­толо­ги оціни­ли кількість і час­то­ту по­веней, по­сух і періодів ано­маль­ної спе­ки в літні періоди, ви­корис­то­ву­ючи се­реднь­орічне та се­реднь­омісяч­не зна­чен­ня. Мо­делю­ван­ня ство­рюва­лося для періоду з 2051 по 2100 рік, й­ого дані вчені порівня­ли із се­реднім істо­рич­ним зна­чен­ням з 1951 по 2000 рік.

Однією з при­чин зміни час­то­ти екс­тре­маль­них по­год­них умов в Європі вчені на­зива­ють зміщен­ня звич­них мар­шрутів ви­сот­них стру­мене­вих течій у верхніх ша­рах тро­пос­фе­ри над північною Ат­ланти­кою. Їх відхи­лен­ня на північ або на південь приз­во­дить до по­сух і по­жеж в Європі.

Точ­но оціни­ти гло­бальні зміни не­мож­ли­во че­рез ве­лику кількість не­виз­на­ченос­тей, то­му кліма­толо­ги зро­били оцінки для трь­ох різних сце­наріїв: з низь­ким впли­вом кліма­тич­них змін на по­году, помірним і ви­соким – во­ни відповіда­ють де­сяти, п’ят­де­сяти або дев’янос­та відсот­кам від зна­чень, от­ри­маних в ре­зуль­таті мо­делю­ван­ня.

Як результат навіть в разі найбільш оп­тимістич­но­го сце­нарію з низь­ким впли­вом гло­баль­них кліма­тич­них змін на по­году, чис­ло ано­маль­но спе­кот­них днів і їх мак­си­маль­на тем­пе­рату­ра в біль­шості євро­пей­ських міст в най­ближ­чо­му май­бутнь­ому зрос­те. Нап­риклад, у цен­тральній Європі мак­си­маль­на тем­пе­рату­ра в спе­котні періоди мо­же збіль­ши­тися від 2 до 7 гра­дусів Цельсія при оп­тимістич­но­му сце­нарії та до 14 гра­дусів – при пе­симістич­но­му.

У півден­них регіонах Євро­пи вірогідно ста­нуть частіши­ми по­сухи, а в північно-західній Європі, нав­па­ки, мо­же підви­щити­ся час­то­та по­веней – так, за ре­зуль­та­тами досліджен­ня, відра­зу в 85% міст Ве­ликоб­ри­танії їх чис­ло помітно збіль­шить­ся. Най­сильніша ж різни­ця бу­де помітна в півден­них містах – кількість ано­маль­но спе­кот­них днів в де­яких мо­же ви­рос­ти на 69%.

Що сто­суєть­ся ве­ликих міст, то найбіль­ший ри­зик збіль­шен­ня за­сух у Мад­ри­да, Афін та Ліса­бона. Кількість по­веней підви­щить­ся в Дубліні, Гельсінкі та Ризі, а днів ано­маль­ної спе­ки бу­де біль­ше в Римі, Сток­гольмі, Празі та Афінах. При ць­ому близь­ко ста міст бу­дуть схильні до ри­зику за дво­ма з цих па­раметрів, а 18 з 571 міста ви­яви­лися в зоні ри­зику за усіма роз­гля­нутим вче­ними кри­теріям.

Як повідомляв УНН, вчені неочікуванно знайшли десятки найбільших чорних дір.