Геноцид українського народу: МВС оприлюднило унікальні кримінальні справи щодо канібалізму в 1932-1933 роках

Міністерство внутрішніх справ України у проекті "Реальна історія" оприлюднюються унікальні документи - кримінальні справи про людоїдство в період Голодомору, пише УНН. 

В державному архіві Міністерства внутрішніх справ України зберігаються 1022 справи щодо канібалізму у 1932-1933 роках. Варто зауважити, це лише кількість кримінальних справ, відкритих радянською міліцією. Були і групові випадки. 

"Я би дуже хотіла, щоб ті матеріали, які сьогодні відкриті, дали поштовх для серйозних історичних правових та інших наукових досліджень. Це дуже серйозний пласт для досліджень фізіологів, психіатрів. Це доведення людини до канібалізму. Я би дуже хотіла, щоб наше суспільство через таку призму прийняло ці факти. Люди, які вдавалися до канібалізму - це жертви Голодомору", - наголосила Державний секретар МВС Інна Ящук.

Серед оприлюднених документів - справа Сторчеус Анни Іванівни. Через голод помер її чоловік та троє дітей. Останню четверту дитину, дівчинку на ім'я Надія, жінка вбила та з'їла. 

Особливість усіх справ полягає у їх політизації і фальсифікації. Тобто зовні вони відповідали законодавству. Формально було проведено розслідування, встановлено факт злочину, виявлено винних. Однак жертв, людей доведених режимом до канібалізму, засуджували за вчинення вбивства. 

Механізми штучного голоду та факт доведення людей до відчаю та збожевоління в матеріалах справ не документується. Психіатричні експертизи майже не проводяться, натомість медики у висновках пишуть "вигляд туповатий, очі блищать". Так, до прикладу, ішлося у справі від травня 1933 року щодо обвинувачення жінки на ім'я Марцеліна Антонівна. 

Окрім того, серед архівних справ - немало стосуються трупоїдства.

"Так було у справі Ярової М. К. У матеріалах справи зазначено, що після смерті малолітньої дитини від голоду, замість поховання був виявлений факт трупоїдства", - йдеться у повідомленні МВС.

Явище канібалізму набуло поширення у пік Голодомору, проте у справах голод замовчується, як такий. Натомість у матеріалах справ просліджується очевидний фокус режиму - люди, які звинувачені в канібалізмі, не хотіли вступати до колгоспів або мали недостатньо трудоднів. Також, жертвами режиму ставали українці, які мали "невідповідне" класове та соціальне походження. 

У документах прослідковуємо "імєєт 30 трудоднєй, дєкласірований, разложившийся, дєфєктівний елємєнт", "украінка, безпартійная, малограмотная, лодирь". 

Загалом із більш ніж тисячі справ є поодинокі випадки, коли людину направляли на психіатричне лікування. Абсолютну більшість - відправляли в табори НКВС на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу. 

"Важливо, що МВС змогло ці історичні документи зберегти. Кожна сім'я має свою історію Голодомору. Коли помирало по 5, а то і 10 дітей. Сім'ї були на той час достатньо великі, однак не було чого їсти. Коли забирали останній колосок. Про це ми маємо говорити. І говорити не тільки нашим дітям в Україні, не тільки пам'ятати, а і говорити всьому світу. Щоб таке не повторилося", - наголошує Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко.

Детальніше про оприлюднені матеріали та розслідування справ про людоїдство - дивіться у матеріалі.