Дотації для АПК: на що скаржаться і чого хочуть аграрії

Що сталося з дотаціями в цьому році. Соколов каже, що сама система дотацій в цьому році була змодельована таким чином, що багато напрямків держпідтримки просто не можна було реалізувати.

"Якщо говорити про так званий "фермерський мільярд", то там є напрям по використанню коштів на підтримку обслуговуючих кооперативів. Але для того, щоб кооператив міг використовувати їх, йому потрібно було завчасно закупити обладнання, встановити його і потім вже претендувати на компенсацію. З огляду на те, що грошей у кооперативів немає, вийшло так, що і реалізувати програму було неможливо", - пояснив Соколов.

Теж саме, за його словами, сталося і з програмою підтримки збереження молодняка.

"Справа в тому, що у нас тільки по статистиці багато корів у населення. А коли ми дивимося реальні цифри переробки молока підприємствами, ми бачимо що, з року в рік, кількість молока, яке йде від населення - падає. Населення нових корів не заводить і молодняка не тримає. І сталося те, що й повинно було - люди або просто не звертаються за цією дотацією, або не хочуть легально оформляти все (а це одна з умов отримання дотацій).

"Щоб не повторювати помилок, потрібно робити не те, що хочеться чиновникам, а те що їм кажуть аграрії"

Чого хочуть аграрії. Аграрії вимагають простих і зрозумілих дотацій. Для цього потрібно мінімізувати роль чиновників у цьому процесі і дати голос самим аграріям, які краще знають, яка підтримка їм потрібна, вважає Соколов.

На його переконання, перше, що потрібно зробити, це повернути квазі-аккамуляцію ПДВ, яка була анульована в минулому році.

"Це фінансова підтримка сільгоспвиробників, які виробляють продукти, де використовується об'ємна кількість праці і висока додана вартість. Ми просимо цю програму, тому що вона підтримає тих, хто дає зайнятість населенню. Це те, що нам потрібно розвивати. Це вирішить нашу структурну проблему", - говорить Соколов.

Сьогодні, пояснює він, велика кількість землі використовується для рослинницької продукції, де немає відносно високої доданої вартісті. І такий стан справ варто міняти, тому що додана вартість - це благополуччя людей.

Як раніше вже повідомляв УНН, модель квазі-аккамуляціі ПДВ була введена в 2017 році на зміну спецрежиму оподаткування АПК на вимогу МВФ. Принцип був простий. Чим більше платиш податків в бюджет, тим більше забираєш дотацій. Але з'ясувалося, що не так вже й багато в країні великих платників податків в цьому сегменті. Відчутних їх лише два - це "МХП" Юрія Косюка і "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка.

Тоді аграрії запропонували внести деякі корективи в програму квазі-аккамуляціі, але уряд вчинив по-своєму - повністю анулював її, ввівши нову модель, яку деякі експерти прозвали "так не дістанься ж ти нікому".

Мається на увазі, що в 2018 році держпідтримку не відчув ніхто, ні малий, ні великий агробізнес. Навіть дотації того ж Косюка істотно були обмежені, і в серпні цього року компанія отримала всього 8% від загальної суми держпідтримки в 2,3 млрд грн.

Ще одна важлива проблема, про яку заявив Соколов, - це дороге кредитування, якого гостро потребують середні і дрібні фермери. Що стосується останніх, то в цьому році їх підтримка провалилася повністю. А все тому, що розподіляти гроші довірили чиновникам і якимось представникам Асоціацій, зазначає заступник голови ВАС.

"У маленьких фермерів є велика проблема - вони працюють в тіні. Їм необхідно дати дотацію пропорційно легальної реалізації. Продав на 100 грн - отримай за це дотацію, просто за те, що працюєш легально", - сказав Соколов.

"Пропозиція окремих народних депутатів дотувати фермерів з доходом до 10 млн грн - маячня і популізм"

Чому аграрії побоюються чиновників-популістів. Незважаючи на провали всіх цих програм, окремі народні депутати продовжують пропонувати неефективні і відверто безглузді механізми дотування, каже Соколов.

Наприклад, недавно одним із законопроектів (№ 9110) запропоновано давати дотації пріоритетно тим фермерам, чий дохід не перевищує 10 млн грн на рік.

"Це просто дурниця, що таке дохід? Це - виручка, ми знову починаємо займатися популізмом. Якщо подивитися на наш аграрний сектор, не зсередини країни, а з боку - він виглядає як диво. Те як ми з вами вмудряємося конкурувати і заробляти незважаючи на те, що у нас держпідтримка дорівнює практично нулю, а в країнах-конкурентах держпідтримка на гектар становить 500 євро.

У нас з вами тільки тих земель, які офіційно орні, - приблизно 30 млн га (всього сільгоспземель 42 млн га). Якщо ми помножимо 30 млн гектар на 500 євро - ми отримаємо 15 млрд євро. Це половина всього бюджету країни на рік. У нас така держпідтримка неможлива. Але ми з такою держпідтримкою, яка в сотні разів менше, ніж в країнах ЄС, ще вмудряємося якось боротися з конкурентами на зовнішніх ринках", - наголосив Соколов.

Нагадаємо, Україна в цьому році потрапила в світовий ТОП-10 найбільших постачальників курятини. У країнах ЄС Україна посідає третє місце за обсягом поставок. Такий прорив країни, природно, стурбував країни-конкуренти, говорить Юрій Косюк, виконавчий директор найбільшого експортера України - компанії "Миронівський хлібопродукт". Але, всупереч опору, компанія і далі має намір розвивати експортний напрям, нарощуючи обсяги поставок, стверджує він.

"Ми станемо європейськими (еквівалентами) Brasil Foods або Tyson", - обіцяють в МХП, незважаючи на урізання держдотацій компанії.

Єдине, що може перешкодити розвитку галузі АПК, продовжує Соколов, це ось такі безграмотні і неефективні пропозиції та програми чиновників. Якщо вони, наприклад, допустять помилку, яку зробила Франція, дива може більше не відбутися.

"Якщо у Франції середній розмір господарства 4 га, то зрозуміло, що потрібно завалювати ці 4 га грошима, щоб той, хто на них працює, міг звести кінці з кінцями. Слава Богу, у нас цього немає. У нас маленький фермер це той, у кого 50 га.

І якщо подивитися на те, яке визначення (маленьких фермерів - ред.) дало МінАПК, то це ті, у кого до 500 га, звичайно у них буде більше мільйона виручки. І тільки тому, що у нас господарства крупніші, тільки за рахунок більш високої ефективності ми можемо конкурувати з тими країнами, де підтримка в сотні разів більша.

А якщо ми хочемо зруйнувати наше сільське господарство - давайте всіх поділимо на 4 га і нехай кожен сам собі робить. І глухий кут. І тоді ми не зможемо більше експортувати, ми не станемо конкурентоспроможними. Тому й ідея про 10 млн, це маячня", - резюмував Соколов.