Більшість країн ЄС проти продовження блокування українського агроекспорту після 15 вересня – ЗМІ

Деталі

На нещодавній зустрічі з Європейською Комісією посли ЄС з решти 22 держав-членів або відкрито виступили проти ідеї продовження обмежень, або залишилися глибоко скептичними, сказав високопоставлений дипломат ЄС. Франція та Німеччина були одними з країн, які найбільше критикували продовження заборони.

Двоє дипломатів сказали, що хоча багато країн визнають труднощі, з якими стикаються п’ять східних країн, вони попросили Комісію запропонувати альтернативні заходи.

Аналіз Єврокомісії, датований 27 липня, з яким ознайомилося POLITICO, показав, що угода, яка спрямована на транзит українського зерна через східні країни-члени ЄС до інших країн ЄС і третіх країн, не працює, сказав один з дипломатів-співрозмовників видання.

Документ показує, що після підписання угоди в квітні експорт пшениці та кукурудзи впав у травні та червні.

І, незважаючи на збільшення імпорту пшениці та кукурудзи з України після вторгнення росії в лютому минулого року, “ситуація на ринку ЄС досить стабільна”, свідчить документ.

Комісія сама вирішить, чи дозволити терміну дії обмежень закінчитися, але, враховуючи докази, виконавчій владі ЄС буде важко виправдати продовження, сказав дипломат з однієї зі скептично налаштованих країн-членів.

Ще один дипломат ЄС із країни, яка скептично ставилася до продовження, стверджував, що рішення продовжити імпортні обмеження було б “чисто політичним”, оскільки майбутні загальні вибори в Польщі, які мають відбутися у жовтні, нависають над дискусією. На фоні виборчої кампанії у країні відбулися протести фермерів, які проти напливу українського зерна.

Крім того, POLITICO наводить слова польського високопосадовця, який визнає вплив виборів.

“Причиною запровадження обмежувальних заходів на рівні ЄС стало те, що фермери почали блокувати дороги та термінали. І нам потрібно уникнути ситуації, коли цією ситуацією користуються зневірені фермери, або радикальні лідери фермерських об’єднань”, - сказав чиновник.

Додамо

За прогнозами Мінагрополітики, загальний цьогорічний врожай зернових та олійних культур може перевищити тогорічний на 5% і становити 76,7 млн тонн.

Водночас, українські аграрії, особливо після закриття “зернового коридору”, стикнулися з ускладненням експорту продукції. Україні потрібно експортувати 5 млн тонн зерна на місяць. Однак, наразі “шляхі солідарності” ЄС дають змогу експортувати лише до 4 млн тонн.

Ситуація також ускладнюється забороною експорту (Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія і Румунія) до 5 прифронтових країн, що діє до 15 вересня і може бути продовжена.

Українська зернова асоціація офіційно звернулась до виконавчого віце-президента, комісара з питань торгівлі Європейської комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн. Оскільки через зрив російською федерацією Чорноморської зернової ініціативи Україна зіткнулися з потребою додатково збільшити пропускну спроможність “Шляхів солідарності” приблизно на 1-1,5 млн тонн зерна на місяць.

Це можна зробити за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії, Німеччини, Нідерландів, Хорватії, Італії та Словенії. Наразі ці маршрути мало задіяні через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами. Тому УЗА запропонувала запровадити “зелені коридори” для української сільськогосподарської продукції до згаданих портів.

Для реалізації цього проекту санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль пропонується проводити вже на території країни призначення. Також Асоціація пропонує для європейських перевізників запровадити субсидії, аби компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення. Окрім того, для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих “портових витрат на українське зерно”.

Наразі в ЄС обговорюється можливість компенсації українським аграріям логістичних витрат у сумі 30 євро за тонну.