Новий Виборчий кодекс: експерти назвали переваги та недоліки

Так, в ухваленому Верховною Радою законі про Виборчий кодекс, з поправками Президента України Володимира Зеленського, в ОПОРІ вбачають таке:

• сприяння посиленню партійного впливу на розподіл мандатів та зменшенню ефекту персоніфікованого голосування виборців. Володимир Зеленський заперечив положення попередньої редакції Кодексу щодо розподілення 10 перших мандатів виборчого списку за визначеною партією черговістю. Зміни до Виборчого кодексу не лише ігнорують зауваження вето, а й ще більше послаблюють вплив виборців на просування кандидатів у виборчих списках прохідних партій. Цей ефект спричинений збереженням “захищених” від впливу голосів виборців 9 мандатів (на 1 менше, ніж раніше) та впровадженням надмірного бар’єра для просування кандидатів у списках, вважають в ОПОРІ. Для просування до верхньої частини регіонального списку кандидатам, як зазначається, необхідно набрати не менше 25% національної виборчої квоти (не менше 7 тисяч при моделюванні результатів виборів 2019 року). Якщо ж виборці відмовлятимуться від персоніфікованого голосування, кандидатам від прохідної партії буде складно подолати встановлений бар’єр. У такому випадку депутатські мандати розподілятимуться за черговістю, визначеною партією, і система на практиці працюватиме за аналогом закритої пропорційної. ОПОРА провела моделювання виборчої системи на основі парламентських виборів 2019 року. "Вимога набрати 25% від виборчої квоти для просування кандидата, а також закріплення 9-ти гарантованих мандатів за кожною партією, що подолала виборчий бар'єр сприяє закритості виборчого списку насамперед на користь “малих” партій, оскільки непропорційно велика кількість кандидатів від них отримають мандати за партійною черговістю", - вказали в організації.

• забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, трудових мігрантів, інших мобільних всередині країни громадян. Виборці зможуть звернутися до органів ведення Реєстру виборців із вмотивованою заявою про зміну виборчої адреси для голосування на виборах усіх рівнів.
• збереження і в окремих аспектах посилення гарантії участі у виборчому процесі людей з інвалідністю. Кабінету міністрів України, серед іншого, було доручено забезпечити постійний моніторинг доступності виборчих дільниць для людей з інвалідністю на підставі розроблених критеріїв. Натомість місцеві органи влади зобов’язані до 2025 року забезпечити стандарти доступності всіх виборчих дільниць.
• збереження механізмів збалансованого представництва двох статей у виборчих списках політичних партій.
• окремий прогрес з питань виборчих даних. Зокрема, на рівні законодавства врегульовано оприлюднення рішень ЦВК та всіх ОВК у вигляді набору даних, у придатному для машинозчитування форматі.
• нова форма виборчого бюлетеня не сприяє персоніфікованому голосуванню виборців за конкретних кандидатів. Виборець підтримує весь список партії і факультативно може проставити порядковий номер кандидата від цієї партії наприкінці тексту всього бюлетеня. Необхідність двічі проставити відмітки та незручне розташування місця для номеру конкретного кандидата де-факто стимулює виборців до збереження практики голосування за закриті партійні списки. Виборці голосуватимуть лише за партію і оминатимуть увагою або ухилятимуться від підтримки конкретного її представника.
• модифікація пропорційної виборчої системи зберегла свої недоліки, окрім питання відкритості партійних списків. Кількість депутатських мандатів у кожному з регіонів залежить від активності виборців. Чим більша явка, тим більше представництво виборчого округу в парламенті. Такий підхід не відповідає практиці більшості демократичних країн із досвідом застосування пропорційної виборчої системи із відкритими списками. Як правило, кількість мандатів, які розподіляються у регіонах, залежить від кількості зареєстрованих виборців. Залежність кількості мандатів у регіоні від явки може спровокувати місцеві еліти до зловживань адміністративними ресурсами і фальсифікацій, вважають в ОПОРІ.
• питання агітації в Інтернеті та прозорості джерел її фінансування не будуть вирішені на рівні Виборчого кодексу. Народні депутати України відмовились від попередньої домовленості про поширення вимог законодавства про передвиборну агітацію та інформаційне забезпечення виборів на користувачів мережі Інтернет та соціальних мереж, зазначили експерти.

19 грудня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Виборчий кодекс за результатами його повторного розгляду. Кодекс був ухвалений у липні парламентом попереднього скликання і ветований Президентом України Володимиром Зеленським. Президент України висловив 17 зауважень до Виборчого кодексу.