Ремонт авіаційної техніки гальмується через бюрократію: експерти закликають спростити сертифікацію та оновити підходи до документації

У чинній системі сертифікації авіаційних розробників, виробників та ремонтних організацій є певні прогалини, які стримують оновлення авіапарку. Про це під час галузевого обговорення заявив ексзаступник генерального директора компанії "H3Оperations" Олександр Нагапетян, пише УНН.

Деталі

За словами експерта, першочерговим викликом є застарілі процедури сертифікації, які досі базуються на радянських підходах. Через надмірну бюрократію українські компанії не можуть повноцінно та оперативно вводити в обіг сучасні комплектуючі та аналоги до радянських деталей – навіть таких, як підшипники, мастила чи елементи електроніки.

Сьогодні один транзистор може продовжити життя авіаплати на 20 років. Але щоб узаконити його використання, потрібно пройти складну та затратну сертифікацію. Через це підприємства не ризикують впроваджувати інновації, бо витрати на сертифікацію більші за вартість самого виробу

Він наголосив, що ситуація ускладнюється також відсутністю юридичного супроводу для внесення змін до конструкторської та експлуатаційної документації. Це блокує технологічне оновлення, зокрема під час ремонтів гелікоптерів Мі-8, які є критично важливими для України. 

Сьогодні гелікоптери Мі-8 активно використовуються як у військовій сфері – для евакуації, логістики, пошуково-рятувальних операцій, – так і в цивільному секторі, зокрема в міжнародних гуманітарних та миротворчих місіях під егідою ООН. Їхня універсальність, ремонтопридатність і вже напрацьована інфраструктура обслуговування роблять ці машини незамінними в умовах війни та обмежених ресурсів. Тож забезпечення технічної справності Мі-8 є не лише питанням обороноздатності, а й репутаційною складовою участі України у глобальних операціях.

Без затверджених змін до документації ми не можемо рухатися в правовому полі. А це ставить під загрозу подальше функціонування цілих типів радянської авіатехніки, включаючи Мі-8

Крім того, експерт згадав аналогічні проблеми з переходом на нові типи авіаційних мастил і гідравлічних рідин. За його словами, навіть після залучення хіміків для аналізу імпортних аналогів виявилося, що багато з них не є повноцінною заміною – зокрема через несумісність із радянськими гумотехнічними виробами. Лише після тривалих досліджень і випробувань вдалося перейти на нові, переважно іноземні, зразки мастил. Водночас сама робота з узгодження їхнього практичного використання в авіатехніці виявилася надзвичайно трудомісткою, складною та зарегульованою з боку нормативної бази.

Олександр Нагапетян також зауважив важливість розширення кадрового складу профільних відділів Державіаслужби, спрощення документообігу та визначення на державному рівні відповідального за супровід змін до документації. За його словами, це питання не потребує додаткового фінансування, лише політичної волі.

Потрібно комплексне рішення – з боку керівництва країни, профільних комітетів та уряду. Це дозволить зберегти і розвинути потенціал України у сфері ремонту та експлуатації авіатехніки

Нагадаємо

Раніше командувач армійської авіації ЗСУ полковник Павло Бардаков заявив, що Україна не має змоги відмовитися від радянської авіаційної техніки, зокрема гелікоптерів Мі-8, та надалі модернізуватиме судна для підтримання бойової готовності. За його словами, попри надходження західних зразків, таких як F-16 та Mirage, радянські літаки й гвинтокрили залишаються ключовим компонентом авіаційних сил, адже бойових завдань не меншає. Україна, зазначив Бардаков, рухається у двох напрямках – одночасно опановує нову техніку і продовжує технічне обслуговування, модернізацію та імпортозаміщення в межах існуючого парку.

Водночас, два українських вертольоти Мі-8МТ, модернізовані компанією "МС АВІА-ГРЕЙД" у межах державного контракту, наразі ризикують повернутись до війська без бойового обладнання. Після передачі машин на капремонт встановлене озброєння було демонтоване, а згодом арештоване за рішенням суду – попри те, що техніка відповідала чинним українським стандартам. Компанію-виконавця до рекламаційних процедур не допустили, що унеможливлює виконання гарантій. Причиною визнання обладнання "неавтентичним" стало порівняння його з радянсько-російськими ГОСТами, а не з українськими технічними умовами. Ситуація викликала значний резонанс через загрозу втрати боєздатності техніки під час війни.