Малі аптеки попереджають, що не зможуть відпускати препарати за програмою "Доступні ліки", що загрожує їм втратою ліцензії

Заява заступника міністра охорони здоров’я Едема Адаманова про те, що після запровадження нового регулювання пацієнти стали менше витрачати коштів на ліки, спровокувала обурення представників малого аптечного бізнесу. Вони заговорили про знищення малого аптечного бізнесу. Голова ГО "Всеукраїнське об’єднання "Миколаївська фармацевтична асоціація ФАРМРАДА" Олена Пруднікова в ексклюзивному коментарі УНН зазначила, що через нові правила малі аптеки не зможуть відпускати ліки за програмою "Доступні ліки" і втратять ліцензію.

Дивіться, 1 липня набирають чинності зміни до ліцензійних умов, що всі аптечні заклади повинні заключити договір з Національною службою здоров'я на "Доступні ліки". Але проблема малих аптек є в тому, що держава 100% зарегулювала націнки. І якщо націнка в аптеці була 35%, вона зараз стала 19%, ми в збитку

За її словами, на препарати, що відпускаються за програмою "Доступні ліки" діють додаткові обмеження - націнка обмежується до 10%, тож середній рівень прибутку аптек падає ще більше.

Тобто, ми не можемо забезпечити собі закупівлю програмного забезпечення, закупівлю лікарських засобів, які ми повинні будемо відпускати населенню і чекати два тижні, поки держава нам поверне кошти

Вона нагадує, що ще на початку запуску програми чиновники обіцяли, що держава покриє витрати аптек на цифровізацію — однак обіцянки не виконані. "Вони нам розповіли, що будете відпускати (ліки – ред.) по електронних, не по паперових (рецептах – ред.)… буде програмне забезпечення, ви ні за що не платити не будете. А потім, коли створили ці електронні платформи, виявилося, що ми за все платимо" - каже Пруднікова.

Ще одне обурення викликає фінансування новостворюваного контролюючого органу, яке ляже переважно на плечі бізнесу. "До 27-го року держава створює орган контролю і 70% буде оплачувати бізнес фінансуванням органу контролю, і 30% тільки держава. Вони ще хочуть з нас грошей, щоб ми платили за орган контролю. Бо це так є в Євросоюзі", - зазначила Пруднікова.

Вона зазначає, що реформа вдарила як по малих, так і по великих гравцях ринку. За її словами, ситуація з оподаткуванням демонструє масштаб економічних втрат. "Якщо аптечні мережі платили 4,5 мільярда гривень в рік податків, держава мінімум втратила 2 мільярди гривень, бо вони збиткові стали, через їхнє регулювання",- пояснила Пруднікова.

Окремо вона наголошує, що після скасування маркетингових угод аптеки втратили інструменти конкуренції, а споживач — реальні знижки. Реформа, за її словами, відрізала можливості для гнучкості на ринку, а чиновники — замість діалогу — займаються піаром.

Пруднікова вважає, що звіт у соцмережах про "зниження цін" — це спроба чиновників зберегти свої посади.

Додамо

Загалом переможний допис заступника міністра Едема Адаманова щодо здобутків реформи фармацевтичного ринку зібрав шквал негативних коментарів фармацевтичної спільноти та лікарів. Чиновнику вказали на те, що насправді ліки дорожчають.

Нагадаємо

Вже понад три місяці фармацевтичний ринок в Україні працює за новими правилами, серед іншого - заборонено укладення маркетингових договорів між виробниками лікарських засобів і аптеками. Зміни впроваджувалися задля того, щоб знизити ціни на ліки, однак реальність виявилась протилежною - вартість препаратів не змінилася, а подекуди й зросла. 

Позицію про те, що заборона маркетингу не принесла обіцяного ефекту, визнали навіть у Міністерстві охорони здоровʼя. Окрім того, суттєвого покращення не відчули й пацієнти.

Раніше МОЗ представив на обговорення новий проєкт постанови про маркетинг. Замість повної заборони пропонується встановити обмеження на витрати виробників лікарських засобів на маркетингові послуги. Згідно з оновленим документом, такі витрати не можуть перевищувати 20% від загального обсягу реалізації безрецептурних препаратів (без ПДВ) за попередній рік. Однак, цифра у 20% є лише "красивою обгорткою", за якою криються зовсім інші розрахунки - у реальності аптеки отримають лише 3,5% маркетингу.

Замість очікуваного ефекту від нововведень - пацієнти стикаються з неприємною реальністю: чимало популярних препаратів, які не потрапили до списку МОЗ, за останні місяці подорожчали. Це особливо болісно для тих, хто регулярно купує кілька найменувань ліків - щомісячні витрати зростають, а обіцяного полегшення гаманця так і не відбулося.

Нова спроба врегулювати ситуацію - постановою з обмеженням маркетингу до 20% - виглядає, як спроба "зберегти обличчя", але не вирішити проблему. У реальності аптеки отримають не 20%, а всього 3,5% - і це не дозволить їм відновити програми знижок, соціальні проєкти та покриття логістичних витрат. А отже, питання ціни для пацієнта, як і раніше, залишається відкритим.