Ціни на ліки зростають, попри заборону маркетингу: моніторинг після трьох місяців роботи фармринку за новими правилами

Вже понад три місяці фармацевтичний ринок в Україні працює за новими правилами, серед іншого - заборонено укладення маркетингових договорів між виробниками лікарських засобів і аптеками. Зміни впроваджувалися задля того, щоб знизити ціни на ліки, однак реальність виявилась протилежною - вартість препаратів не змінилася, а подекуди й зросла. УНН провів моніторинг цін на популярні препарати для діабетиків, пацієнтів з артеріальною гіпертонією та іншими хронічними діагнозами.

Редакція порівнювала ціни станом на лютий 2025 року - до запровадження заборони на маркетингові угоди - та у червні 2025 року. У підсумку ліки, які не увійшли до списків МОЗ на здешевлення, в середньому подорожчали на 10-20 гривень за упаковку. Найбільш відчутно зміна вартості торкнулася препаратів іноземного виробництва.

Наприклад, популярний препарат для хворих з артеріальною гіпертонією - Беталок (таблетки по 50 мг у упаковці по 30 штук, виробник - AstraZeneca AB, Швеція) - виріс у ціні в середньому на 26 гривень. Інший препарат - Глюкофаж XR (таблетки з пролонгованою дією по 1000 мг, 30 штук у упаковці - 3 блістери по 10 таблеток, виробник - Merck Santé, Франція) - подорожчав приблизно на 43 гривні.

Є й інші препарати, ціна яких зросла більш ніж на 100 гривень. Серед них - Корвітин (ліофілізат для розчину для ін’єкцій по 0,5 г, упаковка містить 5 флаконів, виробник - ПАТ НВЦ "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод", Україна) та Сінджарді (таблетки, вкриті плівковою оболонкою, дозуванням 12,5 мг/1000 мг, упаковка - 6 блістерів по 10 штук, виробник - Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG, Німеччина).

Інфографіка

Позицію про те, що заборона маркетингу не принесла обіцяного ефекту, визнали навіть у Міністерстві охорони здоровʼя.

Днями МОЗ представив на обговорення новий проєкт постанови про маркетинг. Замість повної заборони пропонується встановити обмеження на витрати виробників лікарських засобів на маркетингові послуги. Згідно з оновленим документом, такі витрати не можуть перевищувати 20% від загального обсягу реалізації безрецептурних препаратів (без ПДВ) за попередній рік. Однак, цифра у 20% є лише "красивою обгорткою", за якою криються зовсім інші розрахунки - у реальності аптеки отримають лише 3,5% маркетингу.

Замість очікуваного ефекту від нововведень - пацієнти стикаються з неприємною реальністю: чимало популярних препаратів, які не потрапили до списку МОЗ, за останні місяці подорожчали. Це особливо болісно для тих, хто регулярно купує кілька найменувань ліків - щомісячні витрати зростають, а обіцяного полегшення гаманця так і не відбулося.

Нова спроба врегулювати ситуацію - постановою з обмеженням маркетингу до 20% - виглядає, як спроба "зберегти обличчя", але не вирішити проблему. У реальності аптеки отримають не 20%, а всього 3,5% - і це не дозволить їм відновити програми знижок, соціальні проєкти та покриття логістичних витрат. А отже, питання ціни для пацієнта, як і раніше, залишається відкритим.