Замовні кримінальні справи проти бізнесу сприймаються іноземними партнерами як ризики

Українські компанії, які намагаються працювати на міжнародних ринках продовжують стикатися з проблемами, повʼязаними із замовними кримінальними переслідуваннями вітчизняними правоохоронними органами. Наявність кримінальних проваджень негативно впливає на проходження комплаєнсу за кордоном та створює додаткові репутаційні ризики для бізнесу. Особливо гостро проблема проявляється тоді, коли такі справи мають ознаки замовності або використовуються як інструмент тиску на підприємців, пише УНН.

Попри роботу Офісу Генерального прокурора над мінімізацією кримінальних справ, метою яких є тиск на бізнес, проблема використання кримінального процесу як інструменту знищення конкурентів все ще гостро стоїть в Україні. Експерти та представники бізнес-спільноти зазначають, що подібні практики формують негативний імідж не лише для конкретної компанії, а й для країни загалом, адже іноземні партнери оцінюють ризики співпраці з українським бізнесом через призму правової системи. Нерідко партнери відмовляються від співпраці з компаніями, які є фігурантами кримінальних проваджень, а іноземні банки відмовляють у відкритті рахунків, що є перепоною для подальшого виходу компанії на міжнародний ринок.

Репутаційний ризик для компаній

Голова Всеукраїнської асоціації операторів ринку безпеки,  міжнародний експерт з питань безпеки Сергій Шабовта вважає, що практика замовних кримінальних проваджень досі залишається однією з серйозних системних проблем української держави. За його словами, сам механізм таких справ став настільки поширеним, що фактично перетворився на інструмент впливу на бізнес.

Змінюється влада, змінюються замовники, але сам механізм замовних кримінальних справ він, на жаль, настільки на сьогодні є злом України, як окремо взятої держави, що це просто не можна передати

Міжнародний експерт наголошує, що проблема полягає не лише у самих кримінальних провадженнях, а у підриві базового принципу захисту приватної власності. Коли правоохоронна система використовується для тиску, це руйнує довіру до правового поля в цілому.

Ми бачимо ситуацію, коли механізм приватної власності руйнується в будь-який спосіб самою державою, чи то через митні, податкові тиски, чи через злочинні дії тієї, чи іншої гілки правоохоронної системи

За його словами, показовим маркером ситуації є боротьба з рейдерством. Формально такі справи розслідуються, але фактично серйозні кримінальні статті майже не застосовуються.

Я нещодавно робив дослідження, яке стосувалося ситуації українського ринку в стосунках його з нашою правоохоронною системою. І, на жаль, це що відмічають і ми десь хоча б якісь сигнали даємо що, наприклад, в Україні абсолютно не зникло рейдерство як злочин проти, в першу чергу, приватної власності, як злочин проти бізнесу українського

Шабовта зазначив, що, наприклад, у випадках рейдерства правоохоронці часто використовують лише "легку" статтю про підробку документів, тоді як статті про незаконне захоплення майна практично не застосовуються. За такими статтями навіть немає відкритих справ.

На його думку, така ситуація створює атмосферу невизначеності для бізнесу і водночас демонструє міжнародним партнерам слабкість державних інституцій.

Захід уважно перевіряє український бізнес

Разом із тим підприємці, які працюють із європейськими партнерами, зазначають, що на Заході дедалі ретельніше перевіряють потенційних контрагентів з України.

Голова громадської організації "SAVEФОП" Сергій Доротич, який має досвід співпраці з партнерами з Бельгії та Іспанії, зазначив у коментарі УНН, що першим документом, який вимагають іноземні інституції, є довідка про несудимість керівника компанії.

Перше, що вони вимагають – це довідка про несудимість керівника. Друге – пояснення щодо діяльності компанії. Це стандартний пакет документів для співпраці

За його словами, така практика є частиною системи перевірок, яку використовують європейські компанії та фінансові установи перед початком співпраці.

Захід чітко аналізує, з ким він заходить в якісь відносини

Схожі вимоги діють і при відкритті рахунків у європейських банках. Наявність будь-яких юридичних проблем або підозрілих обставин у біографії керівників компаній може стати підставою для відмови у співпраці.

Кримінальні справи як фактор комплаєнсу

Експерти зазначають, що для західних партнерів сам факт існування кримінального провадження, навіть без підозри чи обвинувального акту, може бути достатнім сигналом для відмови від співпраці. Це значно погіршує інвестиційний клімат в Україні.

Надмірний тиск силовиків, інколи безпідставні порушення кримінальних справ, вони не те, що вони створюють інвестиційний клімат, вони навіть спонукають згортання того бізнесу, який раніше працював в Україні

У системі міжнародного комплаєнсу компанії перевіряють партнерів через відкриті реєстри, медіа та спеціалізовані бази даних. Якщо в інформаційному полі фігурують кримінальні справи або звинувачення, це автоматично підвищує ризиковість співпраці.

У результаті компанія може втратити важливий міжнародний контракт або доступ до фінансових інструментів тільки через те, що, наприклад, їхні прямі конкуренти вирішили замість чесної конкуренції їх замовити правоохоронцям.

Одним із прикладів такої поведінки може стати ситуація, що склалася навколо групи авіакомпаній "Константа", коли очевидно на замовлення конкурентів проти них відкрили низку кримінальних справ.

Зокрема ГО "Рада ветеранів АТО", яку пов'язують із компанією "Українські вертольоти" звернулася до низки українських правоохоронних органів із заявами про нібито правопорушення компаній, що входять до групи "Константа". Пізніше ці заяви підхопили ще низка громадських організацій, відомих тим відпрацюванням замовлень проти представників бізнесу. Це очевидно робилось у рамках боротьби за контракти з ООН щодо виконання перевезень гуманітарних місій до країн Африки.

Була відкрита низка кримінальних проваджень проти групи компаній "Константа", частина з яких до цього часу вже закрита за відсутністю складу злочину. Проте кілька справ все ще "розслідуються", зокрема Службою безпеки України. Це може бути повʼязано з тим, що в "Українських вертольотах" працюють колишні високопоставлені правоохоронці, у яких очевидно залишився вплив на колег у слідчих органах.

Одне з таких кримінальних проваджень №12022000000001276 було зареєстроване 25 листопада 2022 року Головним слідчим управлінням Нацполіції за заявою голови ГО "Рада ветеранів АТО" Павла Мошковського.

У своїй заяві "активіст" стверджував, що група компаній "Константа" нібито причетна до пособництва державі-агресору, а керівництво підприємств хотіло захопити ДП "Антонов" та власне компанію "Українські вертольоти".

Головне слідче управління Нацполіції розслідувало справу за ст.111-2 ККУ (пособництво державі-агресору) до 2025 року, хоча Кримінальний процесуальний кодекс чітко відносить такі злочини до підслідності Служби безпеки України. Очевидно зрозумівши безперспективність цього кримінального провадження, його "скинули" в СБУ, де воно "висить" досі.

За чотири роки розслідування цього провадження жодних порушень слідством не встановлено, жодній особі не вручено підозру, матеріали до суду не передані.

Факт наявності такого кримінального провадження сам по собі підриває репутацію компаній, що працюють на міжнародному ринку. Однак, очевидно, не тільки це було метою замовників. Вони хотіли повного припинення діяльності конкурентів.

Адже в ході розслідування у групи компаній "Константа" відбулося кілька десятків обшуків, в ході яких слідчі вилучили й досі не повернули важливу технічну документацію та техніку, необхідні для функціонування підприємств, а також були заморожені рахунки компаній в банках. Сукупність таких дій поставила під удар виконання не лише міжнародних контрактів, а й оборонних замовлень в Україні.

Юристи, опитані УНН зазначають, що це класичний приклад замовного переслідування представників бізнесу.

Отже, замовні кримінальні провадження в Україні давно перестали бути лише проблемою окремих компаній і перетворилися на системний фактор, що б’є по міжнародній репутації всього українського бізнесу та погіршує інвестиційний клімат держави. Очевидно, що поки правоохоронний процес використовується як інструмент тиску, зведення рахунків чи усунення конкурентів, українські підприємства втрачають контракти, стикаються з проблемами під час комплаєнсу, отримують відмови від іноземних банків і партнерів та змушені витрачати ресурси не на розвиток, а на захист від безпідставних переслідувань. І все це прямо бʼє по економіці країни.