Вибори без вибору? Цікаві факти з трудової діяльності кандидатів на посаду голови Верховного Суду

Вибори без вибору? Цікаві факти з трудової діяльності кандидатів на посаду голови Верховного Суду

Київ  •  УНН

 • 1621786 перегляди

Завтра Пленум Верховного Суду збереться для обрання нового голови після того, як на попередньому засіданні Пленум зняв з цієї посади Всеволода Князєва, якого обвинувачують у хабарництві.

Нині на посаду голови Верховного Суду України претендують чотири кандидати: голова Конкурсної комісії з відбору членів ВККС, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Іван Міщенко, суддя Касаційного адміністративного суду ВС Альберт Єзеров, його колега – теж суддя КАС ВС Наталія Коваленко та голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Станіслав Кравченко.

ІВАН МІЩЕНКО

Міщенко – юрист та адвокат. З 2017 року Іван Міщенко працював суддею у Верховному Суді, куди ввійшов за конкурсом.
Цікаво, що у 2017 році, коли Міщенко тільки-но потрапив до Верховного Суду, він привернув увагу журналістів «Схем». Міщенко відвідав Адміністрацію президента України через два тижні після свого призначення – журналісти цей факт зафіксували на відео

Журналісти звернули увагу, що Іван Міщенко, будучи ще кандидатом на посаду судді у Верховному Суді, серед осіб, які можуть його рекомендувати на цю посаду, зазначив тодішнього члена Вищої ради правосуддя Вадима Беляневича (нині член Науково-консультативної ради при Верховному Суді). А ще – Олексія Філатова, тодішнього заступника голови Адміністрації президента.

При цьому в кодексі суддівської етики зазначено, що суддя повинен уникати взаємовідносин, які можуть вплинути на незалежність та неупередженість судді. А порушення вимог Кодексу розглядає, зокрема, Вища рада правосуддя.
Тоді біля Адміністрації президента Міщенко відмовився коментувати мету свого візиту. Згодом він розповів журналістам, що відвідував секретаря з питань судової реформи питань Костянтина Красовського. Окремо зазначив, що не порушував кодексу суддівської етики.

При цьому, як з’ясували журналісти, суддя Міщенко не був тоді членом Ради судової реформи при президентові України. А згодом тодішня голова Верховного Суду у коментарі журналістам зазначила, що судді цього органу не повинні мати ніяких справ на Банковій.

Також журналісти проекту «Наші гроші» свого часу звертали увагу на те, що Міщенко фігурував у ситуації з продажем Хорольського заводу дитячих продуктів харчування - єдиного в Україні заводу дитячих сумішей, спочатку серед юристів російського бізнесмена Георгія Сажинова (на момент початку історії одного з власників заводу), а потім він опинився серед тих, кого Сажинов звинуватив у тому, що його завод допомогли рейдернути власні юристи.

Голова ТСК ВР із захисту прав інвесторів Галина Янченко у 2020 році так описувала цю ситуацію: «Спірна ситуація навколо комбінату триває 5 років. Тоді власника підприємства, під приводом необхідності захистити від рейдерських атак, рейдернули власні юристи. В результаті інвестор втратив вже інвестованих 20 млн доларів».

24 лютого 2023 року, не маючи військового досвіду, Міщенко вивіз дружину з трьома дітьми за кордон та повернувся. Разом з іншими добровольцями під час оборони Києва займався аеророзвідкою. Потім став командиром взводу 93-ої бригади "Холодний Яр". Воював на Сумщині, потім на Харківщині. Але вже у червні 2022 року повернувся до юридичної діяльності на яку його було відряджено з війська.

Тут слід пояснити, що такий крок був обгрунтований тим, що Міщенко увійшов до складу Конкурсної комісії, яка має обрати членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (що є однією з умов вступу України до ЄС). До середини березня 2023 року тривали співбесіди з кандидатами до ВККСУ, які члени Конкурсної комісії проводили перебуваючи у Варшаві, через те, що троє іноземних членів Комісії з питань безпеки не можуть приїхати до України.

АЛЬБЕРТ ЄЗЕРОВ

Український правознавець, науковець Одеської школи права, фахівець з конституційного права, адміністративного права та процесу, кандидат юридичних наук, доцент. У 2015 році розпочав роботу в Одеській обласній адміністрації на посаді помічника Михайла Саакашвілі. Пізніше Альберту Єзерову було доручено очолювати юридичний відділ апарату ОДА. Втім, пропрацював там Єзеров недовго і вже у листопаді 2016 року приступив до обов'язків заступника начальника Одеської митниці.

З 7 травня 2019 року обіймає посаду судді Верховного Суду. До того очолював кафедру конституційного права Національного університету «Одеська юридична академія», був адвокатом, заступником голови комітету з питань верховенства права Національної асоціації адвокатів України.

Слід зауважити, що у декларації судді Верховного суду Альберта Єзерова за 2020 рік виявили неправдиві відомості у розділах про нерухомість та фінансові зобов'язання. Про це йшлося у висновках Національного агентства із запобігання корупції про повну перевірку декларації.

Зокрема, декларант не надав даних про земельну ділянку площею 237 кв. м, яку він почав орендувати у 2020 році та земельну ділянку площею 480 кв. м, приватизовану 2020-го, на якій знаходиться його будинок.

Також суддя не вказав свої банківські рахунки, банківські рахунки дружини та дочки у ПриватБанку та дав недостовірні відомості про банківські рахунки у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

У НАЗК наголосили, що за два тижні до початку перевірки суддя написав електронного листа, в якому зазначив, що «він виявив відсутність у декларації даних відомостей». Втім, у НАЗК заявили, що цей лист не спростовує наявності у декларації недостовірних відомостей.

За даними Нацагентства, також Альберт Єзеров спеціально не вказав відомостей про свої фінансові зобов'язання – 31 тис. 435 доларів США (відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна, вони виникли 31 січня 2020 року перед ТОВ «Альматин-Київ Плюс»).

Також суддя не вказав фінансове зобов'язання перед ВАТ «ЗНВКІФ Еверест», яке виникло 15 грудня 2020 року – 1 млн 894 тис. грн. З договору випливає, що суддя підписав попередній договір на купівлю квартири у будинку, який зараз перебуває на стадії будівництва. Єзеров здійснив перший платіж – 1 млн 132 тис. грн. Решту коштів він мав сплатити після того, як отримає акт прийому-передачі квартири.

НАТАЛІЯ КОВАЛЕНКО

Наталія Коваленко – суддя Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду. Працювала у Юридичній академії МВС у Дніпрі. Була доцентом, а пізніше завідувачем кафедри адміністративного та митного права Академії митної служби України у Дніпрі.

З листопада 2017 року – суддя Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, місто Київ.

Слід додати, що з 24 жовтня 2019 по 29 січня 2021 року стосовно судді було подано 14 дисциплінарних скарг до Вищої ради правосуддя. За усіма заявами у відкритті дисциплінарних справ ВРП було відмовлено.

До речі, Єзеров і Коваленко свого часу були в п’ятірці суддів, які не погодилися з указом Президента Зеленського щодо усунення від обов’язків судді колишнього голови Конституційного суду Олександра Тупицького.

Крім того, суддя була у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, яка встановила законність забудови Рибальського півострова в Києві.

На початку 2017 року журналісти повідомляли, що за забудовою Рибальського півострова стоять ексрегіонал, депутат Нестор Шуфрич та ексголова Держкомпідприємництва Михайло Бродський, а саме зведення багатоповерхівок відбувалося з порушеннями.

СТАНІСЛАВ КРАВЧЕНКО

Голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Він представляє так звану «стару гвардію» ВС, має негативний висновок Громадської ради доброчесності.

«Проаналізувавши інформацію про суддю Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Кравченка Станіслава Івановича (далі – Кандидат), Громадська рада доброчесності виявила дані, які дають підстави для висновку про невідповідність Кандидата критеріям доброчесності та професійної етики», - йдеться у висновку Громадської ради від 2017 року. 

Зокрема вказується, що суддя мав дотичність до розгляду справи у рішенні по якій було допущено порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, констатованих у рішенні Європейського суду з прав людини. Крім того, у висновку є претензії до майнової декларації Кравченка.

«(…) не зазначав про наявність у нього права власності на земельну ділянку 900 кв. м. в місті Козелець. Водночас ця земельна ділянка зазначена у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 р», - йдеться у документі.

Також профільні ЗМІ, з посиланням на власні джерела, стверджують, що він вже активно спілкується із суддями.