Справжній скарб: показали жіночі коштовності XI-XII ст, які зберігаються у Львові

Ювелірне мистецтво в Україні належить до одного з найдавніших ремесел. Вироби з дорогоцінних металів та коштовного каміння в Україні відомі з кінця III-початку II тис. до н. е., коли цю землю заселяли племена, які мали спільні і доволі усталені ознаки культури. Нестача дорогого привізного золота не зупиняла майстрів, ювелірні вироби переважно виготовляли зі срібла, а також із бронзи, міді, нікелю та інших металів, часто оздоблюючи емаллю та камінням.

З часом ремісники розвивали та вдосконалювали золотничі техніки: карбування, тиснення, гравірування, чернення і позолоту, а також техніку скані, тобто виробів з найтоншого дроту. Підтвердженням цього є предмети з археологічних знахідок, що зберігаються в Національному музеї у Львові.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Львові показали унікальні авторські писанки

Серед них – багатий і цікавий срібний скарб XI-XII ст. з Вербова на Бережанщині, в якому — прикраси, колти, ажурні защіпки тощо. Серед них — трибусинні скроневі кільця (сережки київського типу), що належали до традиційних прикрас жіночого головного убору, їх також вплітали у коси, носили на стрічках. Техніка виготовлення цих оздоб, запозичених з ювелірного мистецтва Візантії і розповсюджених у Київській землі, була дуже складною, кожну кульку виготовляли окремо з тонкого філігранного каркасу, на який напаювали складний орнамент з дрібних кульок зерні.

У вербівському скарбі знаходиться також начільна жіноча прикраса, яка складається з сорока випуклих карбованих пластинок, на кінцях заокруглених, прикрашених геометричним орнаментом, та срібні защіпки-фібули трикутної форми з пальметою в центрі, що нагадує людську постать. Фібули з антропоморфними зображеннями були на той час розповсюдженими амулетами, призначеними оберігати людину від злих духів.