Сьогодні християни відзначають день рівноапостольних царя Костянтина і матері його цариці Олени

Свята цариця Олена, мати імператора Костянтина, була християнкою. Майбутній правитель всієї Римської імперії — Костянтин — був вихований у повазі до християнської релігії. Батько його не переслідував християн у керованих ним країнах, в той час, як у всій решті Римської імперії християни піддавалися жорстоким гонінням з боку імператорів.

Після смерті Констанція Хлора його син Костянтин в 306 році був проголошений військами імператором Галлії та Британії. Насамперед нового імператора було проголосити в підвладних йому країнах свободу сповідання християнської віри.

Ставши повновладним правителем Західної частини Римської імперії, Костянтин видав в 313 році Міланський едикт про віротерпимість, а в 323 році, коли став царем як єдиний імператор над усією Римською імперією, поширив дію Міланського едикту і на всю Східну частину імперії. Після трьохсот років гонінь християни вперше отримали можливість відкрито сповідувати свою віру в Христа.

Імператор бажав знайти і самий Животворний Хрест, на якому був розп’ятий Господь наш Ісус Христос. Для цієї мети він направив до Єрусалиму свою матір — святу царицю Олену, давши їй великі повноваження і матеріальні засоби. Разом з Єрусалимським Патріархом Макарієм свята Олена приступила до пошуків, і за переказами Хрест був знайдений в 326 році.

За свої великі заслуги перед Церквою і праці зі здобуття Животворного Хреста цариця Олена іменується Рівноапостольною.