$44.860.0651.130.21

Середня зарплата в Україні: як змінилися доходи у 2026 році

Київ • УНН

 • 9290 перегляди

У квітні 2026 року середня номінальна зарплата в Україні становила 30 515 грн. Через інфляцію, податки та регіональні диспропорції реальна купівельна спроможність зростає повільніше.

Середня зарплата в Україні: як змінилися доходи у 2026 році

Від початку календарного року в Україні номінально доходи збільшилися, середня зарплата вже перевищила 30 тис. грн. Однак частину приросту "з’їдають" інфляція, податкове навантаження, вища вартість життя та регіональні диспропорції. Як змінилися доходи українців за пів року, скільки грошей вони отримують "на руки" та чи вистачає коштів для покриття всіх нагальних потреб, розбирався УНН.

Які тенденції спостерігаються на ринку праці у 2026 році

Основна тенденція 2026 року - підвищення зарплат під тиском дефіциту кадрів на тлі мобілізації, інвалідизації цивільного населення та виїзду працеспроможних громадян з країни. Тому бізнесу складно закривати вакансії через демографічні втрати та структурний перекіс на ринку праці.

Найбільше це відчувають сфери, пов'язані з фізичною працею:

  • виробництво;
    • будівництво;
      • логістика;
        • енергетика;
          • ремонтні спеціальності;
            • торгівля.

              Саме там роботодавці змушені підвищувати оплату аби втримати людей і не загальмувати робочі процеси.

              Головний фінансовий регулятор країни - Національний банк (НБУ) - у квітневому інфляційному звіті прямо зазначав, що обмежена пропозиція робочої сили підтримуватиме високі темпи зростання зарплат. За прогнозом НБУ, у 2026 році реальні заробітні плати можуть зрости на 11,6%.

              Однак на практиці це не призведе до автоматичного збільшення доходів та платоспроможності працездатного населення. Адже фахівці дефіцитних професій мають сильнішу переговорну позицію, тоді як працівники у менш конкурентних сегментах часто отримують лише мінімальну індексацію або точкові доплати.

              Зауважимо, що рекрутингові платформи також фіксують помірне зростання: на Work.ua середня зарплата за вакансіями у січні-квітні рухалася в діапазоні приблизно 27–29 тис. грн, тоді як очікування кандидатів за резюме перевищували 30 тис. грн.

              Державна служба зайнятості своєю чергою виокремлює кілька основних тенденцій на вітчизняному ринку праці.

              За їх даними, найбільше роботодавцям бракує кваліфікованих робітників, лікарів, а також працівників торгівлі та ресторанного бізнесу.

              Серед основних тенденцій ринку праці у 2026 році у Держцентрі зайнятості називають:

              • скорочення чисельності найманих працівників;
                • обмежену пропозицію робочої сили та дефіцит кадрів за багатьма професіями;
                  • зростання заробітної плати.

                    За даними Державної служби статистики, у квітні 2026 року середньооблікова кількість штатних працівників в Україні становила 5,5 млн осіб. Це на 27 тис. більше, ніж у квітні 2025 року, та на 76 тис. більше, ніж у січні цього року.

                    Найпомітніше зростання чисельності найманих працівників зафіксували в сфері інформації та телекомунікацій, енергетиці та будівництві. Водночас скорочення відбулося у сільському господарстві, добувній промисловості та сфері операцій із нерухомістю.

                    У регіональному розрізі кількість штатних працівників зросла у:

                    • Києві;
                      • Львівській;
                        • Івано-Франківській;
                          • Закарпатській областях.

                            Натомість зменшення спостерігалося у Вінницькій, Донецькій та Дніпропетровській областях.

                            За оцінками Національного банку України, у травні ділові настрої підприємств та економічна активність в окремих секторах покращилися.

                            Зокрема, активізація вивезення зернових і вантажів сприяла відновленню транспорту, а поліпшення споживчих настроїв підтримало торгівлю.

                            Водночас обстріли виробничих потужностей та енергетичної інфраструктури, а також погодні умови стримували діяльність у металургії та добувній промисловості.

                            На ринку праці й надалі зберігається значний дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих працівників. Водночас відтік мігрантів за кордон з початку року дещо зменшився, хоча це значною мірою пов’язано із сезонними чинниками.

                            Станом на 1 червня 2026 року на Єдиному порталі вакансій Державної служби зайнятості, який об’єднує пропозиції провідних сайтів із пошуку роботи, було накопичено 241 тис. вакансій. Це на 3% менше, ніж на відповідну дату минулого року.

                            У Держцентрі зайнятості зазначають, що внаслідок структурних змін в економіці загострюється проблема структурного безробіття. Частина шукачів роботи не має тих умінь і навичок, яких потребують роботодавці. Ситуація також суттєво відрізняється залежно від регіону.

                            Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих робітників. Йдеться, зокрема, про швачок, водіїв, електромонтерів, слюсарів-сантехніків, слюсарів-електриків, монтерів колій, електромонтерів контактної мережі, слюсарів з ремонту рухомого складу, операторів верстатів із програмним керуванням, токарів, столярів, машиністів екскаваторів, автомалярів, кухарів та пекарів.

                            Також відчувається нестача лікарів різних спеціальностей, зокрема сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів.

                            Крім того, стабільно високим залишається попит на працівників торгівлі та ресторанного бізнесу: продавців, касирів, адміністраторів, бариста, торгових представників, офіціантів та охоронників. Це пояснюють значною плинністю кадрів у цих сферах.

                            Окремим фактором, який впливає на ринок праці, залишається мобілізація чоловіків. Через призов на військову службу ускладнюється укомплектування робочих місць, на яких традиційно працювали чоловіки. Якщо на початку війни жінки становили 55% у структурі безробітних, то нині їхня частка зросла майже до 80%.

                            Середня зарплата в Україні: яка вона та як її нараховують 

                            За даними Держстату, у квітні 2026 року середня номінальна заробітна плата штатного працівника в Україні становила 30 тис 515 грн. Порівняно з березнем вона зросла на 0,5%.

                            Середній показник "підтягують" зарплати у фінансовому секторі, ІТ, державному управлінні, оборонному та суміжних напрямах. Також на цей показник впливають компанії з високою часткою кваліфікованої праці, які відповідно оплачують працю найманих робітників. Якщо ж поглянути на статистику в малих містах, частині прифронтових регіонів і низькомаржинальних сферах, зарплати там можуть бути суттєво нижчими за загальноукраїнську середню.

                            Окремий показник публікує і Пенсійний фонд України (ПФУ). У ньому йдеться про середню зарплату, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії.

                            За даними ПФУ, цей показник становив 21 876,06 грн за січень, 22 455,11 грн за лютий і 23 218,24 грн за березень 2026 року. Він нижчий за показник Держстату, але демонструє базу офіційних доходів, з яких реально сплачуються внески.

                            Мінімальна зарплата 2026: яка вона 

                            Мінімальна зарплата у 2026 році зросла. Закон "Про Державний бюджет на 2026 рік" встановив її з 1 січня на рівні:

                            • 8 647 грн на місяць;
                              • 52 грн у погодинному розмірі.

                                Порівняно з 2025 роком, коли мінімальна зарплата становила 8 000 грн, підвищення склало 647 грн, або близько 8,2%.

                                У 2026 році розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працівників бюджетної сфери та державних органів може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у держбюджеті. Це означає, що навіть якщо окремі надбавки або премії передбачені профільними актами, фактичне підвищення можливе лише тоді, коли під це є фінансування в кошторисі.

                                Тому "мінімалка" й досі залишається слабким соціальним орієнтиром. Формально мінімалка підвищує нижню планку легальної оплати праці, впливає на мінімальний ЄСВ, штрафи та окремі розрахунки для бізнесу. Але для більшості домогосподарств такий дохід не покриває реальну вартість життя.

                                Податкові зміни 2026: як вони впливають на доходи українців

                                Для найманих працівників ключова податкова формула у 2026 році залишається незмінною: із зарплати утримують 18% ПДФО та 5% військового збору. Тобто з кожних 10 тис. грн нарахованої зарплати людина отримує 7 700 грн. Ще 2 300 грн ідуть до бюджету.

                                Окремо роботодавець сплачує ЄСВ 22% на фонд оплати праці. У разі повністю відпрацьованого місяця сума ЄСВ не може бути меншою за мінімальний страховий внесок. А при неповному робочому часі ЄСВ нараховується з фактично нарахованого доходу.

                                Якщо ж працівник має право на податкову соціальну пільгу, сума буде більшою.

                                Саме тому підвищення зарплати для бізнесу обходиться дорожче, ніж це прописано в офіційному трудовому договорі.

                                Наприклад, щоб працівник отримав додатково 1 000 грн "на руки", роботодавцю потрібно збільшити нараховану зарплату приблизно на 1 299 грн, а з урахуванням ЄСВ фактична вартість такого підвищення становитиме близько 1 584 грн.

                                Це пояснює, чому бізнес часто замість підвищення окладів обирає надати робітникові премії, бонуси, часткові перегляди чи компенсації.

                                Зростання мінімальної зарплати також підвищує мінімальне навантаження для роботодавців і ФОПів, адже частина податкових та соціальних платежів прив’язана до мінімалки або прожиткового мінімуму. Для легального бізнесу це означає більшу вартість робочого місця. Для працівників - потенційно вищу офіційну базу для пенсійних і соціальних прав, але не обов’язково різке збільшення чистого доходу.

                                У підсумку 2026 рік можна назвати роком подальшого відновлення зарплат, але не роком повного відновлення купівельної спроможності. Номінальні доходи зростають, середня зарплата піднімається, мінімалка переглянута вгору, а дефіцит кадрів працює на користь працівників. Проте інфляція, податки, висока вартість життя та нерівність між регіонами й професіями стримують ефект цього зростання.

                                Нагадаємо

                                Уряд України розподілив 6,6 млрд грн між регіонами для підвищення зарплат працівникам освіти та соцзахисту. Розмір коштів визначали індивідуально з урахуванням потреб та фінансової спроможності місцевих бюджетів.