Роботу ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини сповільнює бюрократія та дипломатичні процеси - експертка

Деталі

Усі міжнародні організації обмежені своїм мандатом, а у їхніх законах не прописано чітко, що мають вони роботи під час збройних конфліктів. Так, у статуті ЮНЕСКО термін війна зустрічається лише 4 рази. «Коли строювалася дана організація після закінчення Другої світової, то міжнародне співтовариство бачило світ мирним і не бачило сенсу в діяльності цих організацій в умовах збройних конфліктів», - каже Наталія Хендель. 

У Конвенції "Про охорону світової культурної і природної спадщини" 1972 року є стаття, яка уповноважує ЮНЕСКО діяти з метою захисту всесвітньої культурної спадщини: потрібно створити списки об’єктів, які є під загрозою, у тому числі через збройні конфлікти, і якщо необхідно, то сформувати фонд для захисту і відновлення культурної спадщини.

У ЮНЕСКО є досвід у відновленні і захисті культурної спадщини стосовно Сирії, стосовно Судану, Камбоджі, каже дослідниця. Проте ця діяльність ніколи не є швидкою. «Якщо проаналізувати ефективність, то в часових межах вони запізнюються через бюрократичні процедури, через дипломатичну діяльність, бо треба узгоджувати діяльність зі сторонами конфлікту, через це відповідь відстає від того запиту, який існує», - каже Наталія Хендель.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через російські обстріли в Україні зруйновано 274 культурні об'єкти – ЮНЕСКО

Починаючи з 2014 року ЮНЕСКО та ООН дотримуються чіткої позиції щодо територіальної цілісності України. А починаючи з повномасштабного вторгнення були створені плани відновлення у співробітництві України з ЮНЕСКО у сфері освіти, науки і культури.

«Окрім України, 193 держави є членами ЮНЕСКО. Відповідно, використовуючи цей майданчик, можна залучати до співробітництва щодо захисту, повернення, відновлення, реставрації культурних цінностей, які були знищені чи пошкоджені через війну інші держави, чия культурна спадщина є на території України. Це культурна дипломатія в межах даної організації», - каже Наталія Хендель.

Вона додає: у межах ЮНЕСКО функціонує міжурядовий комітет з повернення культурних цінностей, і цей механізм треба активно використовувати. «Україні варто проводити дипломатичну роботу з державами-партнерами щодо санкцій за торгівлю українськими культурними цінностями. А для цього їх треба ідентифікувати, створювати реєстри», - каже дослідниця.

Вона наголошує: до того ж, до повномасштабного вторгнення не було своєчасної евакуації культурних цінностей з тих територій, які були окуповані в першу чергу. Тому працювати на поверненням викраденого росіянами Україні потрібно починати вже зараз.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світова спадщина у небезпеці: ЮНЕСКО рекомендує додати у список історичні споруди та місця Києва і Львова