Роботу ЮНЕСКО із захисту культурної спадщини сповільнює бюрократія та дипломатичні процеси - експертка
Київ • УНН
КИЇВ. 15 серпня. УНН. Існують безліч міжнародних урядових та неурядових організацій, які підтримують Україну під час війни. Про ефективність цієї підтримки розповіла під час брифінгу дослідниця Женевської академії міжнародного гуманітарного права і прав людини, експертка Фонду підтримки фундаментальних досліджень Наталія Хендель, передає кореспондент УНН.
Деталі
Усі міжнародні організації обмежені своїм мандатом, а у їхніх законах не прописано чітко, що мають вони роботи під час збройних конфліктів. Так, у статуті ЮНЕСКО термін війна зустрічається лише 4 рази. «Коли строювалася дана організація після закінчення Другої світової, то міжнародне співтовариство бачило світ мирним і не бачило сенсу в діяльності цих організацій в умовах збройних конфліктів», - каже Наталія Хендель.
У Конвенції "Про охорону світової культурної і природної спадщини" 1972 року є стаття, яка уповноважує ЮНЕСКО діяти з метою захисту всесвітньої культурної спадщини: потрібно створити списки об’єктів, які є під загрозою, у тому числі через збройні конфлікти, і якщо необхідно, то сформувати фонд для захисту і відновлення культурної спадщини.
У ЮНЕСКО є досвід у відновленні і захисті культурної спадщини стосовно Сирії, стосовно Судану, Камбоджі, каже дослідниця. Проте ця діяльність ніколи не є швидкою. «Якщо проаналізувати ефективність, то в часових межах вони запізнюються через бюрократичні процедури, через дипломатичну діяльність, бо треба узгоджувати діяльність зі сторонами конфлікту, через це відповідь відстає від того запиту, який існує», - каже Наталія Хендель.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через російські обстріли в Україні зруйновано 274 культурні об'єкти – ЮНЕСКО
Починаючи з 2014 року ЮНЕСКО та ООН дотримуються чіткої позиції щодо територіальної цілісності України. А починаючи з повномасштабного вторгнення були створені плани відновлення у співробітництві України з ЮНЕСКО у сфері освіти, науки і культури.
«Окрім України, 193 держави є членами ЮНЕСКО. Відповідно, використовуючи цей майданчик, можна залучати до співробітництва щодо захисту, повернення, відновлення, реставрації культурних цінностей, які були знищені чи пошкоджені через війну інші держави, чия культурна спадщина є на території України. Це культурна дипломатія в межах даної організації», - каже Наталія Хендель.
Вона додає: у межах ЮНЕСКО функціонує міжурядовий комітет з повернення культурних цінностей, і цей механізм треба активно використовувати. «Україні варто проводити дипломатичну роботу з державами-партнерами щодо санкцій за торгівлю українськими культурними цінностями. А для цього їх треба ідентифікувати, створювати реєстри», - каже дослідниця.
Вона наголошує: до того ж, до повномасштабного вторгнення не було своєчасної евакуації культурних цінностей з тих територій, які були окуповані в першу чергу. Тому працювати на поверненням викраденого росіянами Україні потрібно починати вже зараз.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світова спадщина у небезпеці: ЮНЕСКО рекомендує додати у список історичні споруди та місця Києва і Львова