Лампи із майже 2 кг ртуті досі труять жителів Чернігівщини

Так, за даними ЗМІ, на сьогодні про токсичні відходи знають усі: екологи, надзвичайники, представники сільської та районної влад. Поліція та прокуратура відкрили кримінальне провадження. Однак лампи досі не утилізовані.

Найбільшу загрозу становлять розбиті лампи: тяжкий метал частково випаровується в атмосферу, але здебільшого — просочується в ґрунт та підземні води. Усього за кілометр від найближчих хат осколків щодень більшає. Сільський голова розповідає, коли звалище знайшли — усі лампи були складені по коробках. Тоді їх нарахували близько 35 тисяч.

“Люди вже тут розтягують його, шукають справні лампи в цій кучі. Скільки тих ламп сьогодні — незрозуміло, тому що їх ніхто не перераховував”, — говорить сільський голова Змітніва Дмитро Іващик.

На упаковках досі можна розібрати назви столичних навчальних закладів, які здавали відпрацьовані лампи. Компанія “Екопромсервіс” за утилізацію отримала майже 100 тисяч гривень.

Ймовірних винуватців вдалося розшукати поліції. Найближчим часом, кажуть, справу передадуть до суду. Якщо провину доведуть — підприємці сплатять штраф — до 130 тисяч гривень — за забруднення землі.

“Поліція встановила, з ким заключило управління освіти Київської області договір про те, що будуть вони збирати ті використані лампи. І в подальшому вийшла на фірму, яка повинна була утилізувати ці лампи. Зараз проводяться заходи, для встановлення причетності робітників цієї фірми до скоєння злочинів”, — говорить речник ГУ Нацполіції у Чернігівській області Сергій Бриль.

Однак хто та головне коли насправді утилізуватиме небезпечні освітлювачі, у яких загалом міститься майже 2 кілограми ртуті? Ані у села, ані у району на перевезення та демеркуризацію території коштів немає.

“Ці лампи мають власника, вони не безхозні. Якби вони були безхозні, то питання їх утилізації можна було б задавать і вирішувати їх на рівні області. Оскільки є власник, питання залишається відкритим”, — говорить головний спеціаліст апарату Сосницької райдержадміністрації Юрій Рублівський.

Шкоду, завдану довкіллю, уже підрахувала місцева екоінспекція — це приблизно 78 тисяч гривень.

“Ртуть — дуже токсичний метал і в газоподібному стані він дуже швидко вбирається в організм. Найперші прояви — це алергічні реакції але в довгостроковій перспективі — все-таки це канцероген, це ракові захворювання”, — говорить еколог Денис Миронець.

Водночас про шкоду здоров’ю жителів Змітнева у висновках чиновників не йдеться.

Як повідомляв УНН, на Чернігівщині через влаштоване звалище відходів державі завдано збитків на понад 77 тис. грн.

Нагадаємо, в Україні накопичено понад 312 млн тонн небезпечних відходів. Разом з тим, за три роки не було виділено жодної копійки з Державного бюджету для вирішення проблем у цій сфері.

Нагадаємо, Львівська ОДА з 2014 року не виділяє кошти на ліквідацію небезпечних відходів.

При цьому на території Львівської області знаходяться так звані озера кислих гудронів — небезпечні відходи, що утворюються при очищенні нафтопродуктів і мають ІІ клас небезпеки ( високо небезпечні, смертельна доза при потраплянні у шлунок 15-150 мг/кг). Обсяг цих кислих гудронів вже досяг 200 тисяч тонн.

Сумська ОДА за три роки скоротила видатки на ліквідацію небезпечних відходів у сім разів.

При цьому після несанкціонованого витоку небезпечних речовин у квітні 2015 року допустима норма їх концентрації залишається перевищеною й донині у місті Шостка та Шосткинському районі Сумщини.