Хаос і невизначеність: як іноземні фармкомпанії реагують на зміни регулювання в Україні
Київ • УНН
Деякі іноземні фармкомпанії розглядають скорочення діяльності або вихід з України через обмеження націнок і зміни в дистрибуції. Нові правила призводять до хаосу та невизначеності на ринку.

Деякі представництва іноземних фармацевтичних компаній розглядають сценарії скорочення активності або навіть виходу з українського ринку після запровадження нового регулювання, зокрема через обмеження націнок та зміни в дистрибуції. Про це свідчать коментарі учасників ринку, які зібрав УНН.
Деталі
Раніше у коментарі УНН лікар-анестезіолог Іван Черненко зазначив, що через незрозумілі та невигідні умови, створені внаслідок регулювання фармацевтичного ринку, деякі міжнародні фармкомпанії вже готуються до скорочення присутності в Україні. Він висловив занепокоєння, що це може поставити під загрозу забезпечення лікарень якісними медикаментами.
УНН звернувся до представництв іноземних фармацевтичних компаній, щоб дізнатися, чи дійсно деякі з них розглядають можливість згортання бізнесу або скорочення активності в Україні.
Керівник ТОВ "Юніфарм-Україна" Олександр Шалунов зазначив, що регулювати фармацевтичний ринок в Україні почали з чотирьох сторін - запровадження національного каталогу цін, заборона маркетингових бонусів, регулювання дистрибуції (щоб зменшити вплив великих дистриб’юторів) та обмеження торговельних націнок.
На сьогодні всі ці чотири пункти дуже сильно давлять над всім ринком, над всіма учасниками. І щодо жодного з цих пунктів немає остаточних рішень — лише проєкти постанов, які змінюються щодня. Немає якихось фінальних підзаконних актів. Невизначеність за цими пунктами створює хаос. Як буде розвиватися ситуація далі, я не можу сказати. Але один із сценаріїв, які розглядає представництво компанії, - скорочення активностей і присутності на ринку. Про це не говориться відкрито, але ці сценарії розглядаються
Водночас частина іноземних гравців зберігає стриману позицію. У ТОВ "Халеон Україна" вказали, що наразі працюють у звичному режимі, проте стежать за розвитком подій.
Ми не знаємо, які плани в інших компаній. Зараз дійсно змінюється регулювання, запроваджуються нові правила, але ще не всі деталі відомі. Ми слідкуємо за ситуацією і працюємо в звичайному режимі
У компанії "Рош Україна" заявили, що не планують скорочувати чи згортати свою діяльність в Україні, але висловили занепокоєння щодо запровадження окремих аспектів регулювання.
Нові регуляторні зміни є важливим кроком у напрямку розширення доступу пацієнтів до сучасного лікування та гармонізації національного законодавства з європейськими підходами. Водночас важливо уникнути перебоїв із постачанням ліків, оскільки пацієнти мають отримувати терапію безперервно. Певне занепокоєння викликає стислість строків впровадження деяких положень, зокрема обов’язкове подання декларацій цін протягом 10 днів для понад 1000 позицій. Через технічні обмеження та поки не налагоджено процес декларації, є ризик затримок і, відповідно, обмеження доступу пацієнтів до ліків
Нагадаємо
Постанова Кабінету міністрів України №168 від 14 лютого 2025 року передбачає нові правила регулювання фармацевтичного ринку. Зокрема, було запроваджено обмеження націнок на постачальницько-збутові та роздрібні надбавки для всіх лікарських засобів, а не лише для окремих категорій. Окрім того, постановою заборонено рітейлу укладати маркетингові угоди з фармвиробниками, які давали можливість аптекам робити знижки для пацієнтів, впроваджувати соціальні проєкти і проводити навчання фармацевтів.
Метою постанови було зниження цін на лікарські засоби та підвищення їхньої доступності для населення. Водночас пацієнтські організації застерігали, що надмірне регулювання може призвести до дефіциту ліків, закриття аптек у малих містах і селищах, а також припинення роботи соціальних програм підтримки пацієнтів.
Як повідомили УНН в Державній регуляторній службі, попри те, що ця постанова КМУ регуляторна, вона не проходила їхню експертизу. Там наголосили, що це є порушенням Закону про регуляторну політику. Свої висновки до проєкту постанови не надавали також Мінюст і Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Омбудсмен Дмитро Лубінець, зокрема, звернувся до МОЗ і регуляторної служби через ризики закриття аптек у селах і малих містах.