Кабмін і Нацбанк обговорили зміцнення гривні: подробиці

Як повідомили у КМУ, зустрічі у форматі “на каву” мають виключно координаційний характер та є майданчиком для діалогу, а не для ухвалення рішень. В них беруть участь Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук, Голова Національного банку України Яків Смолій, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов, міністр фінансів України Оксана Маркарова, члени Правління центробанку, заступники міністрів фінансового та економічного блоку уряду.

“Уряд, як і НБУ, незалежні один від одного, мають однакову мету - стабільна економіка, сильна фінансова система та, як результат, добробут українських громадян”, - прокоментував зустріч Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук.

Так, в рамках сьогоднішньої зустрічі йшлося переважно про зміцнення курсу гривні та його вплив на інфляцію та економічне зростання. Зокрема, представники Національного банку відзначили, що це є позитивним для економіки в цілому, хоча в короткостроковій перспективі може мати певний негативний вплив на окремих сегментах.

"Завдяки зміцненню курсу гривні інфляція знизилася до 5,1% у листопаді та буде у проміжку 5% +/- 1 в.п. за підсумками року, тобто ціль з інфляції ми цього року виконали", - наголосив Яків Смолій.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Мінекономіки очікують річне падіння промисловості на рівні 0,6%

У повідомленні також зазначено, що "впливаючи на доходи Державного бюджету, міцніший курс водночас формує економію в частині витрат на валютних запозиченнях та обслуговуванні валютного боргу, а також на державних закупівлях імпортованих товарів (наприклад, медикаментів). Крім того, сильна гривня сприяє здешевленню енергоносіїв та зменшенню темпів трудової міграції".

Плюси від зміцнення курсу є і для компаній-експортерів, відзначили члени Правління НБУ. По-перше, це частково знижує собівартість продукції, яка буде спрямовуватися на експорт, адже до 50% витрат українських експортерів прямо чи опосередковано здійснюються в іноземній валюті (сировина, обладнання, паливо тощо). По-друге, укріплення обмінного курсу збільшує конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили.

Натомість, спад виробництва у металургії, який спостерігається в останні місяці, зумовлений не зміцненням курсу, а насамперед падінням цін на метали на світових ринках. Так, у вересні-жовтні 2019 року світові ціни на сталеву продукцію були на 20% нижчі, ніж рік тому. Як наслідок, падіння обсягів виробництва чорних металів спостерігається не лише в Україні, а й Німеччині, Франції, Іспанії. При цьому за несприятливих зовнішніх цінових умов українські металургійні заводи намагалися максимально корисно використати час та провести заплановані раніше ремонти, що і позначилося на показниках виробництва галузі.

"Учасники зустрічі дійшли згоди, що Україні важливо розвивати експорт товарів з більшою доданою вартістю, оскільки ціни на сировинні товари, до яких належать і метали, є більш залежними від зовнішніх ринків. Це дасть змогу зменшити вразливість української промисловості до світових тенденцій і забезпечити більш стійке економічне зростання", - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, у НБУ спрогнозували рівень інфляції за підсумками року.