Греція заявила про готовність розпочати війну з Туреччиною через нафту та мігрантів

“Останнім часом поведінка Туреччини була досить агресивною. Я вважаю, що єдиний спосіб для Греції впоратися з такою поведінкою — це, з одного боку, використовувати весь свій дипломатичний арсенал, а з іншого — подбати про посилення стримуючої складової збройних сил”, — заявив глава Міноборони.

Журналісти уточнили, чи можна це вважати підтвердженням слів радника прем’єр-міністра з питань національної безпеки Александроса Діакопулоса, який говорив про готовність Греції до військового конфлікту. Міністр оборони підтвердив таке трактування.

Діакопулос, віце-адмірал у відставці, напередодні заявив, що влада Греції на фоні зростання напруженості у відносинах з Туреччиною готується до всіх варіантів розвитку подій. “Він заявив, що ми готуємося до будь-яких варіантів. Військова участь, безумовно, входить в їхнє число. Ми не хочемо цього. Але ми маємо намір дати зрозуміти, що зробимо все можливе для захисту наших суверенних прав в максимально можливій мірі”, — пояснив Панайотопулос.

Μήνυμα Παναγιωτόπουλου στην Τουρκία: Είμαστε έτοιμοι και για στρατιωτική εμπλοκή # Πολιτική # Παναγιωτόπουλος # ΥΠΕΘΑ # Ερντογάν # Αιγαίο https://t.co/uBTOTSGwST

— SKAI.gr (@skaigr) June 4, 2020

І без того напружені відносини Афін і Анкари погіршилися у 2020 році на фоні міграційної кризи і суперечок через права на видобуток ресурсів в Егейському та Середземному морях.

29 лютого турецький президент Реджеп Тайіп Ердоган повідомив, що відкриває кордон з Євросоюзом для біженців з Сирії. Кордон з Грецією перетнули декілька десятків тисяч біженців. На початку березня уряд країни заявив, що ситуація з нелегальними мігрантами на кордоні з Туреччиною загрожує національній безпеці Греції. Офіційний представник уряду Стеліос Петсас заявив, що Туреччина заохочує спроби мігрантів проникнути в Євросоюз. Грецькі військові 3 березня звинуватили Анкару в спробах зігнати в Грецію близько 130 тис. біженців, які до цього перебували в тимчасових таборах на кордоні.

Нафтогазова суперечка пов’язана зі спробами Туреччини вести розвідку і видобуток ресурсів в районі континентального шельфу Греції. 1 червня грецьке МЗС викликало турецького посла в зв’язку з публікацією заявок компанії Turkish Petroleum (TPAO) про отримання дозволу на розвідку в районах континентального шельфу, які Афіни вважають такими, що перебувають під своїм контролем. Міністр закордонних справ Греції Нікос Дендіас заявив, що це стало ще одним кроком у зусиллях Туреччини щодо “узурпації суверенних прав Греції”.

Довідка: Греція і Туреччина — єдині країни НАТО, які, незважаючи на спільну участь в альянсі, воювали один з одним. Приводом для військового конфлікту 1974 року стали події на Кіпрі, де живуть як турки, так і греки. Етнічні конфлікти на острові активізувалися після отримання ним незалежності у 1960-му. У 1974 році після військового перевороту на Кіпрі Туреччина здійснила вторгнення на острів, висадивши десант за підтримки флоту і авіації. Підтримку грекам-кіпріотам надали збройні сили Греції. В результаті конфлікту Кіпр виявився розділений на дві частини — більшу, населену греками, і невизнану Турецьку республіку Північного Кіпру.