Апеляційний суд має вагомі підстави для звільнення екс-голови банку “Михайлівський” з-під арешту — експерти
Київ • УНН
КИЇВ. 10 лютого. УНН. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави для підозрюваного має бути посильним. Якщо суд першої інстанції необґрунтовано встановив для екс-голови банку “Михайлівський” Ігоря Дорошенка захмарну суму застави, Апеляційний суд має всі підстави для зміни такої міри запобіжного заходу. Про це в коментарі УНН повідомили адвокати Ігор Черезов, Євген Солодко та співавтор Кримінального кодексу України Юрій Кармазін.
“Практика Європейського суду говорить про те, що розмір застави має бути таким, щоб особа була обмежена, але головне, щоб вона мала можливість внести такий розмір застави. У нас склалася така практика, яка фактично знищує ті норми кримінального процесуального законодавства, які дають можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Тобто, фактично, застава розміром 100—300 млн грн, це, швидше за все, нехтування європейськими нормами, які були прописані у нашому Кримінальному процесуальному кодексі. Я не знаю з нашої практики і не чув, щоб хтось вніс заставу хоча б у 50 млн грн.
Це суперечить європейським нормам і я думаю, що Україна ще буде мати велику кількість рішень Європейського суду, який визначатиме невідповідність рішень наших судів європейським нормам з прав людини”, — сказав адвокат Ігор Черезов.
Тієї самої думки дотримується його колега Євген Солодко. Крім того, він вважає, що тримання під вартою під час розслідування економічних злочинів нелогічне.
“З точки зору тримання під вартою за економічні злочини, то це звісно дурниця. За економічні злочини потрібно відповідати економічним шляхом. Тобто, якщо заподіяна матеріальна шкода, то і дії держави повинні бути направлені на те, щоб цю шкоду відшкодувати. Жодне позбавлення волі не тягне за собою такого відшкодування”, — наголосив він.
Співавтор Кримінального кодексу Юрій Кармазін нагадав, що тримання під вартою є крайнім заходом і не може застосовуватися навмання.
“Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою це крайній захід. І без необхідності він не може застосовуватися. Через це я переконаний, що при застосуванні такого запобіжного заходу, мають бути чітко висловлені причини цього. Більше того, змінювати запобіжний захід, якщо людина не порушує попередній, який є домашній арешт — очевидно, що не можна. Це вже трошки попахує судовим свавіллям”, — зазначив Ю.Кармазін.
Нагадаємо, вкладники банку “Михайлівський” неодноразово звертались до слідства із заявами про злочин з боку Фонду гарантування вкладів фізосіб. Однак слідчі, замість розслідування правопорушень ФГВФО, за цими заявами переслідують колишнє керівництво банку. Вони переконані, що слідство заангажоване та діє в інтересах ФГВФО та НБУ.
Як раніше повідомляв УНН, правова експертиза підтвердила необґрунтованість віднесення банку “Михайлівський” до категорії неплатоспроможних. За інформацією експертів, керівництво банку не порушувало чинного законодавства, а банк був спроможний й надалі виконувати свої зобов’язання перед клієнтами.
Як раніше повідомляв УНН, експерти банківського ринку припускають, що ліквідацію банку “Михайлівський” організувала заступник голови НБУ К.Рожкова в інтересах “Платинум банку”. До посади в НБУ К.Рожкова керувала “Платинум банком”, який належить бізнесмену Борису Кауфману. Навесні 2016 року у “Платинум банку” була гостра потреба у докапіталізації, тому за версією експертів, К.Рожкова вирішила допомогти “Платинум банку” докапіталізуватися за рахунок кредитного портфелю банку “Михайлівський”.