Закон про підвищення акцизу на ТВЕН за півроку приніс скарбниці 6,2 млрд грн - Юрій Гаврилечко

Про це у своєму блозі написав економічний експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко. Він констатував, що, незважаючи на бурхливі дискусії і хвилю цілеспрямованої інформаційної кампанії проти передбаченого законом підвищення ставки акцизного податку на електронні сигарети, документ приніс істотну користь як державі, так і бізнесу.

“Законопроект № 1210, який став Законом України № 466 і запрацював з 1 січня 2021 року. Судячи з матеріалів ЗМІ, здавалося б, все, з цього моменту нас мав чекати крах безлічі галузевих ринків. Зокрема, електронних сигарет. І все тому, що глава податкового комітету Гетманцев пролобіював підвищення ставок акцизного податку на ТВЕН (IQOS, GLO і т. Д.) на 320%. Але... через півроку бюджет країни отримав додатково 6,2 млрд грн надходжень, а електронні сигарети нікуди не зникли і тільки нарощують обсяги продажів”, — свідчить експерт.

Гаврилечко помітив очевидну тенденцію. Як правило, українські ЗМІ миттєво вибухають обуренням лише тоді, коли законодавчі ініціативи профільного Комітету парламенту виштовхують зі звичної зони комфорту олігархів і монополістів надприбуткових, часто небезпечних для здоров’я українців товарних ринків. У свою чергу абсолютно непоміченими залишаються законопроекти, що відкривають країні інноваційні шляхи розвитку, за якими слід цивілізований світ.

"Набрання чинності Законом України "Про платіжні послуги"№ 1591-ІХ, прийнятого парламентом 30 червня 2021 року пройшло практично непоміченим. При цьому саме цей закон створює умови для впровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking), яка повинна об’єднати різних постачальників платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему і відкрити Pay Pal дорогу в Україну, чого вже кілька років чекають багато користувачів торговельних інтернет-сервіс. Але про це в ЗМІ — повна тиша“, — пише Гаврилечко.

Експерт резюмував, що за останні два роки саме завдяки роботі фінансового Комітету були збільшені ліміти доходу, які дозволяють платникам перебувати на єдиному податку (для 1 групи — до 1 млн грн, 2 групи — до 5 млн грн, 3 групи — до 7 млн грн ); введені антиофшорні правила BEPS, запроваджено прискорену амортизацію і збільшена вартість основних засобів; збільшений з 20 до 40 млн грн поріг застосування податкових різниць (при обчисленні податку на прибуток); проведена реформа податкової відповідальності, при якій залучити платника податків до відповідальності стане можливим виключно за наявності доведеної в суді провини.

“Коли особливої єдності в прийнятих економічних законопроектах серед монобільшості немає, непогано б опозиціонерам перейти від критики до дій. Наприклад, до внесення поправок до законопроектів і активізації підготовки власних, альтернативних проектів, а також до роботи з зацікавленими сторонами. Про що це я? Та про те, що до вже багаторазово згадуваного законопроекту № 5600 подано більше 11 000 поправок! Не, ну можуть же, коли захочуть!” — підсумував Юрій Гаврилечко.