Відстрочка після відрахування: у Раді хочуть змінити правила для студентів без диплома

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має вирішити одну з проблем зі студентськими відстрочками від мобілізації. Йдеться про випадки, коли людину відрахували з університету до завершення навчання, диплома вона не отримала, а згодом вирішила продовжити здобувати той самий освітній рівень. Якщо законопроєкт ухвалять, незавершене навчання без диплома не повинно вважатися повторним здобуттям освіти. А отже, сам факт попереднього відрахування не має автоматично позбавляти студента права на відстрочку, передає УНН.

Йдеться про законопроєкт №15553, який зареєстрували у Верховній Раді 24 серпня 2026 року. Його автор — народний депутат Олександр Юрченко. Документ пропонує внести зміни до статті 10 Закону України "Про освіту" та уточнити правила щодо послідовності здобуття освіти у випадках, коли людина продовжує незавершений бакалаврат в іншому університеті.

Станом на 25 серпня законопроєкт уже передали народним депутатам для ознайомлення. Головним під час його розгляду визначили парламентський Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Що саме хоче змінити ініціатор законопроєкту

Безпосередньо Закон , "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" законопроєкт №15553 не змінює. Натомість автор пропонує уточнити положення Закону "Про освіту", які стосуються послідовності здобуття освітніх рівнів.

І це важливий нюанс, адже саме дотримання такої послідовності  — один із критеріїв для отримання студентської відстрочки. Юрченко пропонує  закріпити в законі наступне положення: певний рівень освіти людина здобуває лише після того, як успішно завершила відповідну освітню програму та отримала документ про освіту. Простіше кажучи, якщо студент кілька років навчався на бакалавраті, але його відрахували і диплома бакалавра він так і не отримав, це ще не означає, що він його здобув.

Саме цю різницю законопроєкт і пропонує чіткіше прописати в законі.

Що буде, якщо студент вступить до ВНЗ знову

Окремо документ прописує ситуації, коли після відрахування людина вирішує продовжити навчання в іншому закладі вищої освіти. Якщо студент не завершив попередню програму та не отримав диплома, продовження навчання на тому самому освітньому рівні за певних умов не повинно вважатися його повторним здобуттям.

У законопроєкті йдеться, зокрема, про продовження бакалаврату за тією самою спеціальністю, за якою людина навчалася до відрахування. У такому випадку не повинна вважатися порушеною і послідовність здобуття освіти.

Фактично документ пропонує розділити дві абсолютно різні ситуації. Перша — людина вже отримала диплом бакалавра, а потім вирішила ще раз здобувати бакалаврський рівень. Друга — людина почала вчитися на бакалавраті, але навчання не завершила, диплома не отримала і згодом повернулася до здобуття цієї освіти.

Саме з другою ситуацією останніми роками й виникали проблеми при оформленні студентських відстрочок.

До чого тут відстрочка від мобілізації

Чинне законодавство дає право на відстрочку, зокрема, студентам професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, вищий за раніше отриманий. При цьому закон пов’язує право на відстрочку з послідовністю здобуття рівнів освіти, визначеною Законом "Про освіту".

Тому питання, чи вважається новий вступ на бакалаврат після попереднього відрахування повторним здобуттям освіти, для військовозобов’язаних студентів має цілком конкретні наслідки.

Дані про навчання та послідовність здобуття освіти містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти — ЄДЕБО. І саме тут на практиці виникали проблеми. Наприклад, людина кілька років навчалася на бакалавраті, потім була відрахована без диплома, а згодом знову вступила або продовжила навчання. У документах, сформованих на підставі даних ЄДЕБО, могла з’явитися інформація про нібито порушену послідовність здобуття освіти. Через це у студента могли виникнути проблеми з підтвердженням права на відстрочку.

Як це може працювати на практиці

Уявімо типову ситуацію. Після школи людина вступила до університету на бакалаврат. Провчилася до третього курсу, але з певних причин її відрахували. Диплома бакалавра вона не отримала. Через деякий час ця людина вступає до іншого університету та продовжує бакалаврат за тією самою спеціальністю.

За логікою законопроєкту вона все ще не має здобутого рівня бакалавра, адже попередню освітню програму не завершила і диплома не отримала. Тому таке навчання не повинно автоматично вважатися повторним здобуттям бакалаврської освіти, а послідовність здобуття освіти — порушеною.

Однак тут є важливе "але". Ухвалення законопроєкту не означатиме, що будь-який студент після повторного вступу автоматично отримає відстрочку. Для цього він, як і раніше, має відповідати іншим вимогам закону ( щодо форми навчання, попередньо здобутої освіти та інших передбачених законодавством критеріїв).

Тобто проєкт закону №15553 має прибрати лише одну конкретну проблему — ситуацію, коли незавершене навчання без диплома трактують як уже здобутий освітній рівень.

Що з цього приводу вже сказав Верховний Суд

Схожі спори вже доходили до Верховного Суду. Одне з важливих рішень ухвалили 29 жовтня 2025 року у справі №200/5372/24.

Вона стосувалася студента, який раніше навчався на бакалавраті, однак його відрахували з навчального закладу й диплома хлопець не отримав. Пізніше він продовжив навчання за бакалаврською програмою, проте в ЄДЕБО з’явилася інформація про порушення послідовності здобуття освіти.

Верховний Суд у цій справі став на бік студента. Головуючий суддя, який розглядав справу,  зазначив, що саме по собі навчання на певному освітньому рівні ще не означає його здобуття. Бакалаврський рівень вважається завершеним після успішного виконання освітньої програми та отримання відповідного диплома. Якщо диплома немає, вважати людину такою, що вже здобула бакалаврську освіту, немає підстав.

У цій справі продовження незавершеного навчання з того самого курсу та за тією самою спеціальністю Верховний Суд не визнав повторним здобуттям вищої освіти.

Ще одну важливу позицію Верховний Суд сформулював 26 листопада 2025 року у справі №160/29658/24.

Тоді суд знову наголосив: якщо людина не отримала документ про відповідний рівень вищої або фахової передвищої освіти, її попереднє незавершене навчання саме по собі не означає, що цей рівень уже був здобутий.

Чому законопроєкт може виявитися вужчим за судову практику

І тут є нюанс, який може стати одним із головних під час подальшого розгляду законопроєкту. У законопроєкті №15553 автор запропонував механізм, прив’язаний до продовження навчання за тією самою спеціальністю. Водночас позиція, яку вже сформував Верховний Суд, може трактуватися ширше: ключовим є насамперед те, чи отримала людина документ про відповідний освітній рівень, а не лише те, чи збігається нова спеціальність із попередньою.

Тому законопроєкт має дві сторони.

З одного боку, він може нарешті прямо закріпити в законі принцип, який студентам до цього доводилося доводити в судах. З іншого — остаточне формулювання норм буде критично важливим. Якщо його зроблять завузьким, у певних випадках закон може встановити жорсткіші правила, ніж ті, що вже випливають із практики Верховного Суду.

Чому проблема з відстрочками для студентів взагалі виникла

Причина криється у тому, як побудоване чинне законодавство.

Закон про мобілізацію пов’язує студентську відстрочку з послідовністю здобуття освіти. Закон "Про освіту", своєю чергою, визначає освітні рівні та їхню послідовність. А от із відповіддю на просте, на перший погляд, питання — чи можна вважати освітній рівень здобутим, якщо людина навчалася, але диплома не отримала — на практиці виникла правова невизначеність. Через це в окремих випадках саме навчання фактично прирівнювали до здобуття освіти.

Наслідки цієї плутанини потрапили і до ЄДЕБО, дані якої використовують при оформленні студентських відстрочок. У результаті деяким студентам доводилося йти до суду, щоб довести, що вони не порушували послідовність здобуття освіти.

Законопроєкт №15553 пропонує значно простіше правило: освітній рівень здобутий тоді, коли людина завершила відповідну програму та отримала документ про освіту.

Коли нові правила можуть запрацювати

Поки що для студентів нічого не змінилося. Станом на 25 серпня 2026 року законопроєкт №15553 лише зареєстрували у парламенті, де він  перебуває на початковому етапі розгляду.

Спочатку документ має опрацювати профільний парламентський комітет. Після цього його можуть винести на розгляд Верховної Ради. Щоб запропоновані зміни реально запрацювали, законопроєкт має пройти необхідну парламентську процедуру, отримати достатню кількість голосів депутатів та особистий підпис голови держави Володимира Зеленського. 

До того часу чинні правила залишаються без змін, а питання послідовності здобуття освіти та права на студентську відстрочку вирішуватимуться на підставі чинного законодавства, даних ЄДЕБО та вже сформованої судової практики.

Нагадаємо

З 1 вересня 2026 року студентські відстрочки перевірятимуть через реєстри.