Українці помирають, бо не цінують свого здоров’я - А.Шкіряк

“На превеликий жаль, багато українців хворіть на рак. За 7 років ми бачимо тенденцію тільки до росту числа онкопацієнтів. Є велика кількість людей, які їдуть за кордон лікуватися, і отримують аналогічне лікування як і в нас, але в рази дорожче. Прикро, що українці помирають із-за того, що не цінують своє здоров’я. У нас громадяни можуть працювати на чотирьох роботах, не знаючи свій артеріальний тиск, рівень цукру в крові, стан печінки, судин головного мозку, не знаючи, чи є в них аневризма, тромб в серці чи навіть пухлина”, — сказав він.

За словами лікаря, лише протягом минулого року йому особисто довелося провести 118 мікрохірургічних втручань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Музикант Діля вперше розповів про те, як поборов онко

“Минулого року я зробив 118 операцій. Це складна онкологічна мікрохіругія. Слава Богу і нашій команді, в нас не було жодного летального випадку, жодного неврологічного дефіциту. Тобто стан пацієнтів після операції не погіршився. Я оперую тільки під мікроскопом. Не вмію по-іншому. Свого часу на кафедрі створив перший в Україні мікроскопічний тренінг-центр для молодих нейрохірургів”, — розповів він.

А.Шкіряк додав, що сьогодні в Україні, якщо пацієнт немає коштів на лікування, то він, на жаль, фактично приречений.

Також, за словами лікаря, працюючи в онкології - щодня переживаєш особисті трагедії своїх пацієнтів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рання діагностика раку може врятувати мільйони життів

“Складно в онкології тому, що ти мусиш щодня переживати трагедії. Бо перемоги бувають частіше, ніж поразки. Але є випадки, коли пацієнти приходять у запущених стадіях захворювання, ти боришся із раком і десь ти перемагаєш, а десь він перемагає тебе.

Якщо ти в межах нашої держави захворів, якщо в тебе немає коштів, на жаль, ти — приречений, ти в заручниках своєї хвороби. Нікуди не дінешся, якісні препарати багатьом недоступні. Кожний день можу написати по два драматичні сценарії для Голлівуду. Хтось житло продає, автомобіль, все, що нажив, здобув за все своє життя. Сім’ї розпадаються, діти залишають батьків напризволяще. Це тяжко. І як би ти не хотів дистанціюватися, як би ти не був зосереджений тільки на паталогії, ти ненароком, але переживаєш все це з пацієнтом. Я вживаюся в проблеми своїх пацієнтів. Є думка, що коли світиш іншим, ти згораєш сам. Вона недалека від істини. Я дуже втомлений приходжу додому, незважаючи на те, що в мене може бути одній-дві операції в день по 3-5 годин, 10-15 консультацій, консиліуми, наради та зустрічі — фізично дуже важко, але морально інколи буває ще важче. Мабуть, найбільший урок, який я отримую в цій роботі, те, що я високо ціную здоров’я. Я ціную, що в мене здорові діти, що в мене здорова дружина. Я оберігаю їхнє здоров’я”, — розповів він.

Нагадаємо, як повідомляв УНН, в Україні досі не існує єдиної системи профілактики онкозахворювань.