Українські виробники зброї попередили про ризик зриву постачань на фронт та запропонували рішення

Нова модель оборонних закупівель може стати причиною паузи  у постачанні озброєння на фронт. Українська рада зброярів виступила із заявою про недостатній рівень контрактування на вітчизняному ринку озброєння, а все через майже повну зупинку закупівель українського озброєння, пише УНН. 

Що каже Рада зброярів

У заяві Українська рада зброярів наголошується на конфлікті між темпами реформи закупівель і темпами війни:

"Рада зброярів підтримує конкурентні та прозорі закупівлі. Але будь-яка модель має працювати в темпі війни. Між рішенням про закупівлю і фактичною поставкою є час на процедури, закупівлю компонентів, виробництво, тестування та приймання. Тому затримка з контрактуванням сьогодні означає ризик розриву поставок через кілька місяців".

Приводом для заяви стала нова модель оборонних закупівель, яка передбачає перехід від прямих контрактів до конкурентних тендерних процедур. 

Як має працювати нова модель конкурентних закупівель 

В основі моделі, яку МОУ почало офіційно впроваджувати на початку цього року – центри компетенції створені при Міноборони. Одним із завдань цих центрів є формування відповідних тактико-технічних характеристик (ТТХ) виробів. Саме ці ТТХ є основою для проведення закупівель конкретних зразків озброєння і без них Агенція оборонних закупівель не може оголосити тендер. 

І саме тут стався збій – за п'ять місяців з моменту запуску процесу переходу до конкурентних закупівель центри компетенції змогли розробити ТТХ для вкрай малої кількості позицій. 

"Відтоді минуло понад п’ять місяців, однак для наявної номенклатури досі розроблено критично недостатню кількість ТТХ", - пояснив виконавчий директор УРЗ Ігор Федірко.

У липні АОЗ повідомляла про оголошення перших тендерів закупівлю FPV-дронів за ТТХ на понад 3.3 млрд грн. І як повідомили в Агенції з того часу оголосили та провели процедури за всіма категоріями на які були отримані ТТХ. 

При цьому фінансування старих процедур прямих закупівель вкрай мале – основні кошти вже спрямовані на закупівлі через конкурентні тендерні процедури, впровадження яких зброярі загалом підтримують. 

"Це прозорий підхід, який відповідає європейській практиці і до якого нам справді потрібно рухатися", - наголосив Федірко. 

Які ризики для фронту

Як заявляють в асоціації виробників озброєння Технологічні сили України: 

"Потенційний брак контрактування ОВТ для Сил оборони України, про який наразі говорять ключові стейкхолдери, може поставити під сумнів як здатність війська вести активну боротьбу на фронті, так і спроможність підприємств національного ОПК до системної роботи". 

Простими словами – закупівля озброєння зупинилася і військові не зможуть вчасно отримати необхідне. Навіть, якщо ТТХ будуть передані АОЗ найближчим часом і Агенція запустить тендерні процедури у стислі терміни – пауза у постачанні майже неминуча. 

"Ціна цієї паузи — зброя, якої може не отримати фронт", - вважає Федірко. 

За його словами, через пів року існує реальна загроза розриву постачань на фронт: "Це вже питання про те, чим воюватиме українська армія через шість місяців". 

Навіть якщо всі процеси вдасться запустити завтра, окрім власне тендерної процедури – є певний виробничий цикл: після контрактування виробник має отримати авансування, після чого закупити комплектуючі (постачання яких за деякими позиціями може займати до 3-х місяців) і лише тоді виготовити виріб.

"Ще кілька місяців потрібні на виробництво, випробування та передачу готових виробів. Тому пауза в контрактації сьогодні означає ризик реального розриву постачань через пів року", - каже Федірко. 

Більшість виробників сьогодні законтрактовано лише 15–25% спроможностей. На ринку прогнозують, що постачання обсягів озброєння, які мали б бути законтрактовані через ще не оголошені закупівлі, розпочнеться не раніше грудня 2026-го, а можливо — і березня 2027 року.

Інші ускладнення 

На тлі паузи з тендерами ускладнилась ситуація і з альтернативним каналом постачання — цифровою платформою DOT-Chain Defence, через яку військові частини напряму замовляли дрони, боєприпаси, засоби РЕБ та роботизовані комплекси зі складів виробників за лічені тижні, а не за квартали. Наразі фінансування закупівель через цю платформу обмежене. 

Додає проблем і те, що паралельно запущений пілотний проєкт Міноборони під назвою "Базовий рівень", за яким підрозділи мали б бути безперебійно забезпечені мінімальним прогнозованим рівнем БпЛА, НРК та інших систем, поки не засвідчив свою ефективність. 

Виробники наголошують: збіг у часі паузи з тендерами й перебоїв у фінансуванні DOT-Chain Defence особливо небезпечний тому, що саме зараз українська зброя вперше почала давати фронту відчутну перевагу — далекобійні системи вражають логістику противника, а дронові підрозділи стримують піхотні штурми. Зупинка виробництва саме в цей момент, на думку галузі, загрожує не лише втратою цієї переваги, а й значно ширшими наслідками для обороноздатності країни.

Довгострокові наслідки для галузі

У виробників є й інші побоювання. Компанії, які під час повномасштабного вторгнення розширювали виробництво, наймали людей, релокували підприємства та власним коштом замовляли компоненти, ризикують залишитися без внутрішнього замовлення на місяці.

"Жоден експорт зараз не здатен замінити українським виробникам державне оборонне замовлення. Зовнішні контракти можуть підтримувати розвиток галузі, але вони не завантажать усі створені потужності й не забезпечать того обсягу виробництва, якого потребують Сили оборони", — каже Федірко.

Окрім скорочення виробничих потужностей, під ризиком опиняється і модернізація: виробники не зможуть оновлювати наявні зразки озброєння та розробляти нові. Це критично, оскільки окремі види озброєння застарівають за кілька тижнів і потребують постійного вдосконалення.

Що пропонують виробники

Один з варіантів пом'якшення кризи, який називають на ринку, — повернення широкого фінансування прямих закупівель через механізм DOT Chain Defence. До цієї платформи підключені лише верифіковані виробники, а підрозділи можуть обирати озброєння під власні потреби. Механізм уже довів ефективність і, на думку галузі, здатен пом'якшити недоліки перехідного періоду.

Серед інших пропозицій:

• оперативно перерозподілити кошти для фінансування критичних потреб;
• за потреби переформатувати й посилити центри компетенцій;
• встановити чіткі строки та відповідальних за розробку ТТХ;
• прискорити оголошення закупівель за вже готовими характеристиками;
• запровадити перехідний механізм до повноцінного запуску нової моделі.

У галузі підкреслюють: яким би механізмом закупівель держава зрештою не скористалась, він має відповідати двом базовим критеріям — вчасно забезпечувати фронт зброєю і гарантувати безперервність виробництва на українських підприємствах. Усе інше учасники ринку називають лише формою, яку можна вдосконалювати без обмежень, тоді як цими двома критеріями, на їхню думку, жертвувати не можна.

Окремо виробники звертають увагу на кадрову складову проблеми. На їхню думку, система оборонних закупівель не може залежати від кадрових рішень: зміна міністра не повинна зупиняти вже укладені контракти, а обговорення можливої заміни керівника АОЗ — гальмувати проведення тендерів. Якщо кожна кадрова ротація призводить до паузи в постачанні, це, на переконання галузі, свідчить не про наявність системи, а про ручне керування процесом.

На цьому тлі на ринку не виключають, що частина публічного тиску на керівника Агенції оборонних закупівель Арсена Жумаділова є спробою перекласти відповідальність на виконавця — тоді як АОЗ об'єктивно не може оголосити тендери без ТТХ, яких їй не передали, і законтрактувати ресурс, якого їй не довели. Тому на ринку закликають не політизувати проблему й не розхитувати крісло під керівником АОЗ, а натомість ухвалити процедурні рішення, які дадуть змогу агенції якнайшвидше провести закупівлі та законтрактувати максимальну кількість виробників.