У Латвії залізниця готова підключитися до перевезення українського зерна

Він згадав, що раніше скептично ставився до можливостей перевезення українського зерна залізницею через Латвію.

Цитата

"До літа цього року я ставився до цього питання абсолютно скептично і вважав, що в індустріальних масштабах це неможливо", - заявив Плявнієкс, пояснивши, що в таких перевезеннях потрібно проводити дві перевалки.

Деталі

Водночас він заявив, що технологічні можливості логістики та перевалки настільки розвинулися і процес перевалки може бути набагато оперативнішим. "Зараз з'явилася можливість для перевезення українського зерна", - заявив Плявнієкс.

За словами голови правління Латвійської залізниці, через Латвію за рік можна буде перевезти від приблизно 500 тисяч до одного мільйона тонн українського зерна.

«Плявнієкс також згадав, що Латвійська залізниця може бути залучена до транспортування зерна з України вже цієї осені», - ідеться у повідомленні.

Контекст

У 2022 році Україна зібрала понад 73 млн тонн зернових та олійних культур, а експорт у сезоні 2022/2023 року склав близько 58 млн тонн. Цього року українські виробники можуть зібрати близько 69 млн тонн зернових та олійних культур, а прогнозований обсяг експорту у 2023/2024 маркетинговому році може скласти близько 45 млн тонн. Але зв’язку зі зривом Чорноморської зернової ініціативи російською федерацією, Україна зіткнулися з нагальною потребою додатково збільшити пропускну спроможність «Шляхів солідарності» приблизно на 1-1,5 млн тонн зерна на місяць.

При цьому минулого тижня Мінагрополітики покращило прогноз нового врожаю зернових та олійних культур - цього року він очікується на рівні 76,7 млн тонн.

Нагадаємо

Українська зернова асоціація офіційно звернулась до виконавчого віце-президента, комісара з питань торгівлі Європейської Комісії Валдіса Домбровскіса щодо оптимізації альтернативних маршрутів експорту зерна з України до європейських портів з подальшим відвантаженням до третіх країн.

Досягнути оптимізації пропонується «за рахунок експорту зерна через порти країн Балтії (Клайпеда та інші), Німеччини (Росток, Гамбург), Нідерландів (Роттердам), Хорватії (Рієка), Італії (Трієст) та Словенії (Копер)».

«Розвиток цих маршрутів активно підтримується Європейською комісією. Варто зауважити, що ці маршрути мало задіяні через складність і вартість логістики порівняно з іншими маршрутами», — зазначається у повідомлені УЗА.

Для цього представники Асоціації запропонували запровадити «зелені коридори» для української сільськогосподарської продукції до згаданих портів. Для реалізації цього проекту санітарний, фітосанітарний та ветеринарний контроль пропонується проводити вже на території країни призначення.

Крім того, у листі міститься пропозиція щодо запровадження субсидій від Комісії для європейських перевізників. Їм пропонується компенсувати додаткові витрати на транзитні перевезення, а для портів пропонується запровадити часткову компенсацію так званих «портових витрат на українське зерно».

Наразі загальна пропускна спроможність української залізниці на кордоні значно вища за добові показники фактичного вантажообігу. За інформацією Українського логістичного альянсу, загальна пропускна спроможність кордонів української залізниці дозволяє щодобово передавати близько 220 тис. тонн вантажів або 3,4 тис. вагонів. Проте через прикордонні переходи щодобово передається значно менше - близько 125 тис. тонн вантажів або 1,9-2 тис. вагонів. Тобто, фактична кількість вантажів, яка проходить через кордон, значно нижча за потенційну пропускну спроможність.

Наразі працює 13 залізничних прикордонних переходів. Ці переходи розподілені таким чином: 4 - з Польщею, 3 - з Румунією, 2 - зі Словаччиною, 2 - з Угорщиною та ще 2 - з Молдовою. У теорії, залізничними шляхами можна щодобово передавати до 700 вагонів із зерновими вантажами, що приблизно становить 1,2-1,5 мільйонів тонн на місяць.