У КСУ пояснили, що не так зі статтею Кримінального кодексу про брехню у деклараціях

“Я поясню, що відбулось. 366-ту (366-1) статтю („Декларування недостовірної інформації“ — ред.) не можна було застосовувати в тому вигляді, і мої слова підтверджує практика”, — сказав Сліденко.

З його слів, за 2019 рік було відкрито 410 проваджень по цій статті, і закрито майже одразу — 360, інші закрились пізніше.

“Чому? Тому що стаття була сформульована, до речі деякими активістами... їхні заклики дуже часто не дружать з юриспруденцією. Склад злочину, визначений ст. 366-1, а там є формулювання „навмисне“ — її довести в суді практично неможливо. Через це всі справи валяться. Якщо забрати з цієї статті всього 2 слова, і залишити її в такому ж вигляді, то ця стаття повинна бути і повинна застосовуватись. Але зараз вона юридично не визначена. Через це застосувати її неможливо. В цьому її неконституційність”, — пояснив суддя.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У КСУ зробили заяву про важливість декларування доходів у демократичній державі та принципу верховенства права

Нагадаємо, Конституційний суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Доступ до реєстру е-декларацій був закритий.

29 жовтня було екстрено скликано засідання РНБО. Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що низка останніх подій, пов’язаних з рішенням КСУ, дає вагомі підстави вважати, що існує цілісний план, спрямований проти основ української державності. Президент Володимир Зеленський закликав правоохоронців встановити всі деталі, які привели до рішення КСУ.

29 жовтня Кабмін ухвалив розпорядження, яким зобов’язав НАЗК невідкладно відновити доступ громадянам до реєстру декларацій.

ДБР викликало голову КСУ Олександра Тупицького для допиту на 2 листопада.

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроект, яким пропонує звільнити всіх суддів КСУ, які прийняли відповідне рішення від 27 жовтня, та після цього почати процес відбору нових суддів.