Шевченко у часи великої війни: як спадщина Кобзаря звучить для сучасної України
Київ • УНН
Постать Шевченка стала моральним орієнтиром та джерелом бойового духу. Російські окупанти цілеспрямовано нищать пам'ятники та книги поета на ТОТ.

Тарас Шевченко залишається однією з ключових постатей для української нації та державності як у минулому, так і сьогодні. Для багатьох поколінь українців він став не просто культурним символом, а моральним орієнтиром, особливо в найтяжчі періоди. Повномасштабна війна росії проти України лише посилила актуальність його слів та ідей, передає УНН.
В умовах колосального напруження і піднесення національного духу до спадщини літератора знову звертаються як до джерела сенсу та внутрішньої опори. Саме тому важливо зрозуміти, яке місце постать Шевченка посідає в сучасній культурі воєнного часу.
Після Революції Гідності (2013-2014) і початку російсько-української війни у професійному середовищі та у соціумі почали відходити від застарілих заполітизованих уявлень про Тараса Шевченка часів радянської доби. За спостереженням Інституту національної пам’яті, у 2014 році Шевченко опинився на барикадах Майдану, а його антиімперська тематика, раніше "підчищена" царською й радянською цензурою, набула нового сенсу. Поет став ультрамодним серед молоді та українців середнього віку, а образ "живого" Шевченка почав цікавити сучасників усе більше.
Поетична спадщина літератора набула прямого політичного значення у воєнному контексті. Характерні рядки з віршів ("Борітеся – поборете! Вам бог помагає…", "І вражою злою кров’ю волю окропіте…") стали гаслами, які часто цитують політики, активісти й військові. Ці рядки не лише звучать на мітингах, а й візуалізуються на плакатах і муралах.
А з весни 2022 року стартувала загальнонаціональна акція "Шевченко закликає, Україна перемагає!". Під час неї сотні відомих людей і громадських діячів читали поезію Кобзаря аби підняти бойовий дух та об'єднати суспільство.
Як та чому росія століттями воює з Тарасом Шевченком
Шевченко завжди був "на олівці" у російського тоталітарного режиму (як за часів царизму, так і у радянську добу). Інститут національної пам’яті наголошує, що поет, прозаїк і художник не мав спокійного життя. Спочатку його творчість за життя піддавалася жорсткій імперській цензурі. А згодом стирати з народної пам'яті Шевченка вже після його смерті взялися у СРСР.
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році особливе занепокоєння викликала доля культурної пам’яті одного із провідних українських митців.
Для російських окупантів Тарас Шевченко нерозривно пов'язаний із українською національною ідентичністю. Тому вони заповзято знищують все на своєму шляху, що стосується культурного спадку поета та вшанування його як особистості. У бібліотеках і школах захоплених міст і сіл військові зс рф псують та спалюють шевченків "Кобзар". А портрети митця розстрілюють зі стрілецької зброї. Ба більше, у Бородянці, яка 2022 року потрапила у короткострокову окупацію, росіяни навмисне понівечили пам’ятник-погруддя Шевченку на селищній площі.
Окрім того, інформаційні війни росії включають спроби дискредитувати чи принизити українських митців. Тому Тарас Шевченко періодично стає мішенню маніпуляцій (зокрема в рунеті ширяться міфи про нього).
А на окупованих територіях російська влада свідомо "затирає" пам'ять про Шевченка та значення його творчості, або зовсім забороняючи включати митця в інформаційний та освітній простір, або маніпулятивно наголошуючи лише на його зв'язках із російською культурою.
Тарас Шевченко як дипломат на культурному фронті під час війни
Тарас Шевченко в умовах російсько-української війни стає також потужним гравцем в культурно-дипломатичній площині. Під час культурних програм та міжнародних заходів Шевченка позиціонують як духовного лідера, чия творчість поза часом. В Українському кризовому медіацентрі у 2023 році відзначали:
"Постать Шевченка – знакова для нації і державотворення. Повномасштабна війна – етап неймовірного напруження національного духу, і гасла Великого Кобзаря супроводжують цей період".
Кобзар у смартфоні: як війна перетворила Шевченка на частину цифрового фольклору
Окремо варто згадати нестандартні ініціативи, що ілюструють народну культуру воєнного часу. Наприклад, у 2017–2018 рр. запрацював хештег #DigitalShevchenko (створений спільнотою "Щось там" та Тvoe.Misto), де молоді художники робили меми та колажі зі Шевченком.
А у листопаді 2023 року Нацмузей Шевченка і компанія Ravatar започаткували офіційну Instagram-сторінку віртуального Шевченка. Там штучний інтелект відповідає на запитання щодо Шевченка й цитує поезію літератора.
Також в Україні виникають потужні й креативні театральні ініціативи, пов'язані з іменем Тараса Шевченка: театри-студії часто ставлять сценічні читки "Кобзаря" або мюзикли за мотивами його творів.
Навіть меми про Шевченка у наш час – швидше прояв переосмислення, ніж комерційний контент чи "хайп" на пам'яті визначного поета й прозаїка.