Першими "жертвами" закону про референдум можуть стати мовний закон та декомунізація – експерт

Експерт оцінив законопроект загалом.

Цитата:

“Двояка оцінка. Тобто, якщо оцінювати сам текст законопроекту — він достатньо якісно виписаний. Над ним працювала група фахових експертів. І зауважень до змісту самого законопроекту в нас небагато. Але є ключова проблема, пов’язана із збором 3 млн голосів виборців. І під час розгляду законопроекту в сесійній залі ми побачили кілька оцінок, зокрема про те, що представники окремих політичних сил говорили про те, що це надзвичайно велика кількість за дуже короткий період часу”, — сказав Олексій Кошель.

Ризик фальшування підписів громадян

Він зазначив, що в Україні вже були приклади, коли партії збирали значно більшу кількість голосів. Так, у 2007 році політична партія “Блок Юлії Тимошенко” заявила, що зібрала 7 млн голосів виборців на підтримку референдуму щодо змін до Конституції.

“Тому ми вважаємо, що велика цифра в 3 млн голосів виборців не стане запобіжником від проведення так званих штучних референдумів. І українська виборча практика багатьох років показувала, коли в Україні були норми про необхідність збору підписів на підтримку кандидатів, практика показувала, що в Україні діяла величезна мережа структур по фальсифікації підписів. Тобто, зараз не проблема купити базу з паспортними даними громадян і не проблема створити структури, створити групи людей, які просто будуть переписувати ту базу даних різними почерками і ставити різні підписи”, — додав Кошель.

За його словами, ні МВС, ні ЦВК не мають можливостей перевірки підписів. Таким чином, 3 млн підписів не будуть запобіжників від штучних референдумів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Разумков зазначив, що перший референдум в Україні може відбутися не раніше 2022 року

“Яким чином можна було б врегулювати це питання 3 млн голосів. Просто цей збір підписів потрібно проводити через відділення Державного реєстру виборців. Можливо, передбачити меншу кількість громадян. Скажімо, не 3 млн, а 1,5, або 1 млн. Але це мають бути реальні голоси громадян, які прийдуть до відділення Держреєстру, або в форматі онлайн. Тому що це більш безпечний формат”, — зазначив політик.

Потенційні ризики

За його словами, варто оцінювати не лише сам текст законопроекту і процедурні чи технічні проблеми, а також і потенційні ризики.

“А потенційних ризиків я вбачаю достатньо багато. Тобто, реально ми можемо отримати ситуацію, коли запровадження демократичної процедури референдуму може призвести до надзвичайно серйозних ризиків і криз в Україні”, — вважає експерт.

Він вважає, що є ризик проведення референдумів тематика яких збігатиметься з порядком денним Російської Федерації.

“Зокрема, я можу передбачати, що однією з перших ініціатив з боку проросійських сил може стати референдум щодо скасування мовного законодавства. Щодо скасування законодавства про декомунізацію, тощо. І більше того — навіть не важливо, чи відбудеться референдум чи ні, тому що отримати 51% явки надзвичайно складно... — навіть сам факт проведення референдуму, або збору підписів для проведення референдуму в окремих моментах може стати надзвичайно серйозним ударом, який може внести розкол в українське суспільство. Який може ділити громадян України”, — сказав Кошель.

Експерт очікує багато ініціатив з боку різних політичних сил щодо проведення референдумів.

“Тобто, можуть бути референдуми з технологічною метою — для того, щоб підвищити цінність політичної сили, впізнаваність, рейтинг політика чи політичної сили. Я не виключаю таких референдумів. Я не виключаю референдумів проросійських, відверто проросійських... Процес штучних референдумів, він фактично вже може бути запущений. Я вважаю в цьому велику небезпеку”, — додав Олексій Кошель.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Народовладдя чи загроза демократії: як працюватиме закон про всеукраїнський референдум