"Податок на посилки", підвищення акцизів на газ та утиски малого бізнесу мають явні ознаки лобізму - економіст

Впровадження великого пакету податкових змін, запропонованих урядом, явно порушують принципи економічної справедливості - пише у своєму блозі відомий економічний аналітик Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, фахівець Економічної експертної платформи, передає УНН.

"Важливо, щоб усі "мобілізаційні" дії влади були "справедливими", і, водночас, ефективними — мінімально напружували суспільство за максимуму результату. Як цілком правильно зазначають у своїх заявах найбільші бізнес-асоціації, найкраще обом критеріям відповідала б детінізація. Але вона потребує дуже глибоких змін у контролюючих та правоохоронних органах. Адже ні для кого не секрет, що всі великі схеми ухилення від податків передбачають відкрите і нахабне порушення законів, тому вимагають "криш", - пише Дубровський.

Експерт вказує, що за запропонованими урядом податковими новаціями часто можна простежити інтереси лобістів. Наприклад, підвищення акцизу на газ. Адже акциз на паливо, як нагадує експерт, за своїм змістом — це податок на шкідливі викиди, а авто з ГБО видає їх удвічі менше.

"Насправді справедливо, щоб газ обходився приблизно вдвічі дешевше, ніж бензин. Втім, у виграші — виробники бензину (таку норму довго лобіював Коломойський) та неодноразово оштрафований за цінові змови неформальний картель великих брендових заправок, яким не вигідно працювати на висококонкурентному ринку газу. А в програші — мільйони не найбагатших автовласників і перевізників, яких тепер держава готується "кинути" на користь картелю. Ось і вся справедливість", — вказує Дубровський.

Він нагадує, як роками затискали гайки малому бізнесу: "Лобісти великого ритейлу, яким він заважає створити повноцінний картель, під гаслом "усі повинні платити однаково" вже нав'язали йому непотрібні касові апарати, а зараз натхненні цим успіхом намагаються взагалі випхати на загальну систему оподаткування, яка передбачає дорогий і ще більш непотрібний йому бухоблік, з перевірками (і відповідними "договоренностями") на додачу", — пише експерт, і вказує, що бюджет так і не отримав обіцяного лобістами фіскального ефекту у розмірі 100 млрд грн.

За новою урядовою ініціативою про "податок на посилки" старший економіст CASE-Ukraine бачить продовження тиску картелів проти малого бізнесу та українців, які шукають способів заощадити, купуючи дешевші товари у зарубіжних онлайн-магазинах та маркетплейсах з поштовою доставкою. Обкладення таких посилок ПДВ, на переконання Володимира Дубровського, не принесе користі бюджету.

"Контроль за посилками та сплатою податку потребує витрат. Одна річ, коли йдеться лише про приблизно 270 тис. посилок за перші півроку 2024 року, чия вартість перевищує 150 Євро, а зовсім інше – коли платити та приймати платежі доведеться за всі 39.6 млн за ті ж півроку. Велике питання — чи вартує овчинка вичинки, особливо з урахуванням того, що витрати на адміністрування (не тільки держави, а всіх сторін) є чистими суспільними втратами", — вказує він та звертає увагу, що Мінфін навіть не надав розрахунків, скільки "податок на посилки" принесе бюджету.

Але повністю очевидно, що додаткове податкове навантаження — на користь великого бізнесу торгівців та імпортерів, ціни яких в Україні завищені удвічі порівняно з іноземними ринками.

"Звичайні люди аж ніяк не сприйматимуть за "справедливі" заходи щодо затягування поясів на тлі того, що держава захищає надринкові прибутки великого бізнесу — а тим більше у воєнний час", — написав Дубровський.