Податки для грального бізнесу: скільки втрачає бюджет від збільшення податкового навантаження

Раніше перекроюванням бюджету займалися в основному народні депутати — критика дій уряду завжди приносила певні бонуси.

Зараз же, до групи “перекроювачів бюджету”, схоже, приєднався і Мінфін, який, власне кажучи, не просто “відповідає за держбюджет”, а готує цей документ. Зокрема, Мінфін виступив за зростання податкового навантаження на операторів грального ринку, який формується, (шляхом якнайшвидшого введення податку на валовий ігровий дохід — GGR) і на гравців (за допомогою збереження податку на виграш за ставкою, дорівнює величині податку на доходи фізичних осіб — 18%). Що призведе до недоотримання Державним бюджетом-2021 від 4 до 7 млрд грн.

Завдяки аналогічним ініціативам Мінфіну, що знайшли своє відображення в кількох законах, прийнятих в минулому році парламентом, тільки по тютюновій галузі недобір податків через різке зростання акцизів і, як наслідок, падіння обсягу легальних продажів, втрати держбюджету становили понад 40 млрд грн.

Очевидно, що високе податкове навантаження на операторів ринку і гравців в процесі відновлення легального грального ринку в Україні вбиває його інвестиційну привабливість. Адже інвестори повинні в найближчі 3-4 роки, як мінімум, вийти в 0 і окупити свої вкладення, а вже потім їх можна обкладати вищими податками, як це робилося і робиться в усьому цивілізованому світі.

Для того, щоб а) повернути свої інвестиції в найближчі роки і б) залучити на український ринок іноземних гравців (наприклад з Туреччини, де активність професійних гравців сильного обмежена законами, прийнятими на підставі норм релігії) — податок на виграш повинен бути нульовим, а GGR, вважають експерти, необхідно відстрочити мінімум до 2024 року. На даний момент базовий закон про гральний бізнес і так встановив одні з найвищих ставок щодо вартості ліцензій в світі, тому будь-яке додаткове оподаткування стане дійсно серйозною перешкодою на шляху адекватного інвестора, як вітчизняного, так і з числа міжнародних.

Останнім часом проявилася ще одна група критиків легалізації грального бізнесу. В умовах, що склалися така критика звучить на користь тих, кому вигідний повністю кримінальний, нелегальний тіньовий ринок азартних ігор.

Згідно із заявою першого заступника голови антикорупційного комітету Ради Ярослава Юрчишина (фракція “Голос”), парламентський комітет з питань антикорупційної політики побачив корупційну складову в законопроектах про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від організації і проведення азартних ігор. І це “антикорупційне порушення”, за його словами, полягає в тому, що законопроект № 2713 і альтернативні до нього пропонують не оподатковувати виграші від азартних ігор і лотерей. Він вважає, що дана норма буде використовуватися “для створення схем легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом”. Для того, щоб проілюструвати свою думку, Юрчишин нагадав, що “саме таким методом свого часу кошти виводили відомі мафіозі, такі як Аль Капоне, або легалізували розкрадання коштів міжнародної технічної допомоги тирани на кшталт Мугамбе в Зімбабве, постійно виграючи божевільні кошти в лотерею”. Однак немає жодних доказів, що згадані персони, виводили таким чином “кошти міжнародної технічної допомоги”.

Крім того, згідно з логікою грального бізнесу, щоб щось “легалізувати” шляхом виграшу в казино або лотерею, треба щоб в казино або виграшному фонді лотереї ці гроші з’явилися, причому, з’явилися легально. А легально вони можуть там з’явитися тільки в тому випадку, коли їх (гроші) хтось легально програє/купить лотерейних квитків. Після ж того, як ці гроші легально потраплять до оператора грального ринку — з них буде витрачено кошти на: оренду приміщення, зарплати персоналу, амортизацію обладнання, комунальні послуги, охорону закладу, інкасацію і т.д., а також утримана вартість ліцензій і виплачений податок на прибуток. І тільки після цього, частина отриманих коштів повернеться гравцям у вигляді виграшу.

Повертаючись же до проекту Держбюджету на майбутній рік, слід нагадати, що його дефіцит в 270 млрд грн — один з найбільших в історії України і поступається лише дефіциту, закладеному квітневими змінами до Держбюджету 2020. Мінфін же, схоже, не прагне дати заробити найбільш інвестиційно привабливому ринку. Адже ліцензійні виплати від операторів азартних ігор — це швидкі гроші в бюджет країни. І 4 — 7 млрд грн є досить великою сумою, щоб її втрачати або віддавати криміналу.