Нобелівська премія з економіки 2026: як дослідження Голла та Вудфорда допомагають долати безробіття та кризи

У понеділок, 12 жовтня, стали відомі імена лауреатів Нобелівської премії з економіки 2026 року. 

Ними стали американські економісти Роберт Ернест Голл та Майкл Дін Вудфорд. Нагороду чоловікам присудили за дослідження, які допомогли пояснити, як рішення окремих людей, підприємств і фінансових установ впливають на економіку загалом та яким чином держави можуть протидіяти кризам.

УНН зібрав усю цікаву інформацію про цьогорічних тріумфаторів та про те, як їх наукові здобутки можуть змінити світову економіку.   

Зауважимо, що це — остання нагорода цьогорічного Нобелівського тижня, протягом якого вже відзначили дослідників у галузях медицини, фізики та хімії, а також лауреатів премій з літератури й миру. Цього року грошову винагороду збільшили до 12 мільйонів шведських крон.

Кому пророкували Нобелівську премію з економіки 

У прогнозах міжнародних медіа та аналітиків цього року фігурували дослідник ринку праці, поведінкової економіки та монетарної політики. Одним із них був американський економіст Девід Аутор, відомий працями про вплив автоматизації, технологій і глобальної торгівлі на зайнятість та зарплати. Також згадували Коліна Камерера і Джорджа Левенштейна, які досліджують, як психологічні чинники впливають на економічні рішення людей. Серед інших можливих претендентів називали також Майкла Вудфорда, чиї роботи присвячені грошово-кредитній політиці та інфляційним очікуванням.

За що присудили премію Холлу та Вудфорду

Вони отримали високу нагороду з формулюванням "за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації".

Наукові роботи Роберта Ернеста Холла та Майкла Діна Вудфорда присвячені взаємозв'язку між поведінкою окремих учасників ринку та загальним станом економіки. Зокрема, йдеться про механізми формування цін, зайнятості, споживання, інфляційних очікувань і впливу процентних ставок на економічну активність.

Основна ідея цього напряму досліджень полягає в тому, що для розуміння інфляції, безробіття або економічного спаду недостатньо аналізувати лише загальнодержавні показники. Необхідно також враховувати, як домогосподарства ухвалюють рішення про витрати, підприємства визначають ціни та зарплати, а інвестори оцінюють майбутні ризики. Такий підхід дозволяє створювати економічні моделі, які пояснюють причини криз і допомагають оцінювати наслідки рішень центральних банків та урядів.

Хто такий Роберт Ернест Голл

Роберт Ернест Голл — американський економіст, почесний професор Стенфордського університету. Його дослідницька діяльність охоплює макроекономіку, ринок праці, безробіття, споживання та економічні коливання.

Одним із важливих напрямів його роботи стало вивчення причин зростання безробіття під час рецесій. Зокрема, Голл досліджував, чому під час економічного спаду людям стає складніше знаходити роботу та чому відновлення зайнятості може тривати значно довше, ніж безпосередньо економічна криза.

У своїх роботах економіст показував, що збільшення безробіття під час рецесій значною мірою пов'язане зі скороченням можливостей працевлаштування, а не лише зі зростанням кількості звільнень. Його наукові інсайти стали важливими для розроблення державної політики зайнятості, прогнозування економічного відновлення та оцінювання наслідків криз для працівників і роботодавців.

Чим відомий Майкл Дін Вудфорд

Майкл Дін Вудфорд — американський економіст, професор Колумбійського університету, відомий дослідженнями монетарної політики, інфляції та механізмів впливу центральних банків на економіку. Одна з його найвідоміших праць — книга Interest and Prices: Foundations of a Theory of Monetary Policy, опублікована у 2003 році.

Вудфорд приділяв особливу увагу тому, як очікування громадян і бізнесу щодо майбутніх цін та процентних ставок впливають на економічні рішення вже сьогодні. Його дослідження допомогли пояснити, чому ефективність монетарної політики залежить не лише від фактичного підвищення або зниження ставок, а й від того, наскільки зрозуміло центральний банк повідомляє про свої майбутні дії.

Наприклад, очікування подорожчання кредитів можуть змусити підприємства відкласти інвестиції, а споживачів — переглянути великі покупки ще до зміни облікової ставки. Такий механізм має важливе значення для управління інфляцією та підтримання фінансової стабільності.

Чому дослідження цьогорічних нобелівських лауреатів важливі для економіки

Дослідження мікроекономічних основ макроекономічної стабілізації допомагають пояснити, як економічна політика впливає на реальне життя людей. Коли центральний банк підвищує облікову ставку, це може спричинити подорожчання кредитів, зменшення споживчих витрат та уповільнення інвестицій. Водночас такий крок здатний стримувати інфляційний тиск. Однак результат залежить від багатьох факторів: очікувань населення, поведінки підприємств, ситуації на ринку праці та довіри до фінансових інституцій.

Економічні моделі, побудовані з урахуванням цих чинників, використовують для аналізу наслідків монетарних рішень, оцінювання ризиків рецесії та вибору заходів економічної стабілізації.

Для України відповідні підходи також мають практичне значення, зокрема під час аналізу інфляції, валютних очікувань, кредитування та відновлення економічної активності в умовах війни.

Водночас економічні моделі не гарантують точного прогнозування криз, оскільки поведінка учасників ринку може змінюватися під впливом непередбачуваних обставин.

Скільки грошей отримають переможці у 2026 році

У 2026 році розмір грошової винагороди за кожну Нобелівську премію становить 12 мільйонів шведських крон. Порівняно з минулим роком суму підвищили на один мільйон крон. У Нобелівському фонді пояснили це рішення прагненням зберегти цінність нагороди. Підвищення відбулося в рік 125-річчя першого вручення Нобелівських премій.

Якщо премію отримають кілька дослідників, вони розділять кошти відповідно до рішення організаторів. Разом із грошовою винагородою лауреатам вручають медаль і диплом.

Чому Нобелівська премія з економіки має особливий статус

Офіційна назва нагороди — Премія Шведського державного банку з економічних наук пам’яті Альфреда Нобеля. На відміну від п’яти традиційних Нобелівських премій, вона не була передбачена заповітом винахідника. Її заснував центральний банк Швеції у 1968 році, а перших лауреатів відзначили у 1969-му.

До 2025 року включно премію з економіки присуджували 57 разів, а її лауреатами стали 99 науковців. У 2025 році премію присудили Джоелу Мокіру, Філіппу Агьону та Пітеру Говітту за пояснення економічного зростання завдяки інноваціям. У 2024-му нагороду отримали Дарон Аджемоглу, Саймон Джонсон і Джеймс Робінсон за дослідження впливу суспільних інститутів на добробут країн. У 2023 році лауреаткою стала Клаудія Голдін, яка досліджувала становище жінок на ринку праці. А у 2022-му відзначили Бена Бернанке, Дугласа Даймонда та Філіпа Дібвіга за роботи про банки й фінансові кризи.

Нагороду вручають за дослідження, що допомагають краще розуміти економічне зростання, фінансові кризи, ринки праці, поведінку компаній і людей.

Нагадаємо

Раніше УНН писав про те, що канадська письменниця Енн Карсон стала лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2026 року. Її відзначили за новаторський діалог із класичною традицією.