"Маска лицемірства": чому партнери і співробітники найбільшого виробника олії в Україні раптом обрушилися на нього негативом

"Працював на Бандурському маслоекстракційному заводі майстром з ремонту обладнання. Структура підприємства - огидна. Корпоративна етика на першому місці, а по факту - маска лицемірства, щоб хоч якось завуалювати всі мінуси компанії", - вказує колишній співробітник компанії у свіжих відгуках на профільних сайтах.

Інший відгук вказує на те, що співробітники "Кернел" дозволяють собі нетерпимість, а людей з Західної України можуть обзивати "бандерівцями".

"Не адекватний персонал, ще й людей ділить, у мене машина на західній реєстрації, так їй не сподобалося, каже Бандера я..." - ділиться враженням користувач того ж сайту з відгуками.

Однак окрім аб'юзівних відносин між начальством і підлеглими, про які останні повідомляють на таких сайтах, є і така інформація, яка може привернути увагу правоохоронних органів.

"Ми змушені відмовитися від співпраці з Кернел, тому що їх регіональний менеджер Докторов зажадав 25% від суми угоди, з його слів для передачі Осипову. Це дуже багато, працювати не вигідно", - також зазначено в відгуках.

Відзначимо, що Євген Осипов - це генеральний директор "Кернел", і якщо інформація достовірна, то це може вказувати на наявність "чорної каси" в публічній компанії, чиї акції котируються на Варшавській біржі.

Окрім внутрішніх розбірок "Кернел" опинився і під тиском зовнішніх загроз. У зв'язку з різкими стрибками цін на соняшникову олію в Україні, а "Кернел" є найбільшим в Україні виробником і експортером ("Чумак", "Щедрий дар", "Стожар"), уряд всерйоз замислюється над тим, щоб обмежити експорт олії на зовнішні ринки. Це своєю чергою неминуче відобразиться на доходах "Кернел" і вартості його акцій на біржі.

Утім, треба зауважити, що таку ситуацію "Кернел" міг спровокувати сам. У своїх заявах Андрій Веревський підносив відсутність конкуренції на ринку і високі ціни як елемент бізнес-успіху компанії, тепер же ці дані можуть зіграти проти нього самого і стати основою вердикту АМКУ і Кабміну.

Продовжуючи причинно-наслідковий зв'язок і беручи до уваги наміри Кабміну обмежити експорт олії, прогнозовані доходи "Кернел" опинилися під питанням. До того ж не варто забувати, що в міжнародних судах проти "Кернел" відкрито низку справ зі стягнення понад 33 млн доларів на користь Михайла Стадника, у межах яких Веревський зазнає поразки за поразкою.

Одномоментне стягнення такої суми, як пояснюють учасники процесу, може навіть створити ризик дефолту "Кернел", про що повинні були бути повідомлені інвестори на Варшавській біржі, але подібних повідомлень так і не послідувало. Окрім того, це може відобразитися на "донорах" агрохолдингу, у тому числі європейських.

"Я думаю, що основний ризик для Kernel полягає в іншому: не стільки в обмеженні права на розпорядження коштами на банківських рахунках, скільки в ризику дефолту за фінансовими зобов'язаннями - кредитами, євробондами, іншими видами фінансування, які Kernel Holding SA отримував і продовжує отримувати від різних європейських банків.

Передусім це стосується євробондів. Наскільки мені відомо, Kernel Holding SA провів 3 емісії єврооблігацій: на 500 млн дол. і двічі на 300-350 млн дол. У тому числі за участю Bank of New York Mellon.

При цьому в проспектах євробондів зазначено, що заморожування 30 або більше мільйонів дол. протягом певного періоду є підставою для оголошення дефолту. Аналогічна ситуація з процедурою банкрутства. Це теж може стати причиною для оголошення дефолту.

І ще я хотів би відзначити цікаву річ: Kernel Holding SA ніколи не декларував на Варшавській біржі ризик дефолту, хоча це, ймовірно, є порушенням біржових правил", - говорить керуючий партнер швейцарської компанії TA Advisory Олівер Чирич, який представляє в європейських судах сторону Михайла Стадника.

Але втрати "Кернел" на цьому можуть не закінчитися. Зараз в українських судах проти Андрія Веревського розглядається справа вдови народного депутата Валерія Давиденка Людмили. Суть конфлікту в тому, що кілька років тому "Кернел" надав їх сімейній компанії "Агродім" позику обсягом 11 млн доларів під заставу частки корпоративних прав підприємства. За умовами договору, "Кернел" мав повернути корпоративні права після розрахунків за позикою. Однак після смерті Давиденка пов'язані з "Кернел" структури і особи встановили контроль над його компанією на тій лише підставі, що "Агродім" несвоєчасно виплатив відсотки за користування позикою через глобальний локдаун, який викликав коронавірус.

При цьому, за словами Людмили Давиденко, новий менеджмент "Агродому", який пов'язують з "Кернел", зібрав їх урожай на 25 млн доларів, що повністю покривало і саму позику, і відсотки за користування цією позикою. Але частина корпоративних прав на "Агродім" так і не повернув. І якщо в судах буде встановлено незаконне привласнення майна сім'ї Давиденка, ці суми теж доведеться покривати "Кернел".

Але і це не все. Неприємним "бонусом" до всіх наявних проблем з "Кернел" Андрій Веревський отримав позов ФГВФО, який розглядає зараз Велика палата Верховного Суду. Якщо позов задовольнять, то "Кернел" ризикує втратити олійно-жирові активи (ВАТ "Іллічівський олійножировий комбінат", ВАТ "Одеський олійножировий комбінат", ТОВ "ВКФ "Олір "ЛТД"), що також не залишиться непоміченим на Варшавській біржі.