Колеги та друзі розкрили таємниці творчого методу Девіда Лінча
Київ • УНН
The Guardian зібрав унікальні спогади режисерів та митців про їхню співпрацю з Девідом Лінчем. Колеги розповіли про особливості його творчого підходу та вплив на світове кіно.
Британське видання наводить декілька розповідей про режисера Девіда Лінча від колег, друзів та шанувальників.
Передає УНН із посиланням на The Guardian.
Деталі
Девід Лінч протягом усього життя залишався диваком і чудовою особистістю, який не мав постійного доступу до Голлівуду, але був особливим автором.
Пол Шредер, режисер, ділиться спогадами про фільм "Синій оксамит" (Blue Velvet) - четвертий повнометражний фільм американського режисера Девіда Лінча, знятий 1986 року у жанрі трилеру.
Девід не зміг зняти "Синій оксамит". Діно Де Лаурентіс сказав Девіду, що заплатить мені, щоб я переписав сценарій, і Девід віддав його мені. Це був один з найкращих сценаріїв, які я коли-небудь читав. Я сказав Діно, що ніяк не зможу його покращити. Девід подякував мені, і Діно профінансував фільм. Решта - історія фільму.
Про Лінча згадує Марк Казінс, режисер-документаліст; серед його найвідоміших робіт - 15-годинний документальний фільм 2011 року "Історія кіно: Одіссея".
Единбурзький кінофестиваль, середина 90-х років. Я маю поговорити з Девідом через супутник. Він буде в Лос-Анджелесі, а я в кінотеатрі перед 600 людьми. Я приїжджаю рано. Глядачів ще немає. Пряма трансляція показує стіл і порожній стілець, де за годину з'явиться Девід. Але за кілька хвилин він сідає з кавою, теж дуже рано. Тільки він і я, ніяких піарників. Я ніколи не забуду, наскільки легко він себе почував, який він був спокійний.
Роки по тому ми опинилися в одній кімнаті. Інтерв'ю для моєї програми BBC Scene by Scene, з безліччю світла, кабелів, камер і людей.
Цього разу він більш нерішучий. В якийсь момент ми просто сидимо, а він курить. Його цікавлять не стільки теми, скільки відчуття місця, атмосфера. Він каже мені, що оцінив би кімнату з яскравими шпалерами і ревучим каміном на 8/10, можливо, за її інтенсивність. Знову ця шкала "спокійний-дикий", знову ця шкала "інтроверт-екстраверт". Ви можете дивитися його фільми, просто оцінюючи його кімнати.
"Його фільми були сповнені таємниць, непоясненого" каже Коралі Фарґіт, французька кінорежисерка, яка здобула міжнародне визнання завдяки повнометражному фільму "Помста" 2017 року, за який отримала нагороди кількох кінофестивалів.
Фільми Лінча відчиняли ворота. Ворота до уяви. До безмежного ментального простору, де кожен міг спроектувати свій власний внутрішній світ. Ми могли б блукати в його фільмах. Повертатися до них. Знову і знову. Вони були сповнені таємниць. Непоясненого. Вони були повні непотрібного. Це було так важливо.
Коралі Фарґіт підкреслює, що фільми Лінча ставали простором для уяви глядачів.
Це вимагає багато сили: цілеспрямований акт створення світів без кордонів.
".. Килими. Задні двори. Важкі приміщення. Дороги. Цілий невидимий світ наповнювався кожним із цих просторів. За це я надзвичайно любив його роботи." - зазначає Коралі Фарґіт.
Про незабутніми образи творів Девіда Лінча розповідає Еліс Лоу, режисерка, актриса, письменниця, відома за участю у телесеріалі "Жахливі історії" (Horrible Histories), а також у фільмах "Чорне дзеркало" (Bandersnatch) і "Темне місце" Гарта Маренгі (Garth Marenghi's Darkplace (2004).
Багато хто пам'ятає, як вперше зіткнувся з незабутніми образами Лінча, вперше почув його звук і музику.
Для мене він просто завжди був поруч. І саме тоді культурна втрата відчувається найважче: коли ти не зустрічав когось, але його творчість здається тобі особистою..
Незвичайність та інтимність його робіт суперечить їхній популярності, їхній величезній силі пробивати собі шлях у культуру колективно. Його роботи говорили власною мовою, але мовою напрочуд універсальною. У час, коли сама природа фільму як індивідуальної перспективи та людського авторства в мистецтві знаходиться під питанням, ми відчуваємо сейсмічну втрату, втративши його.
Нагадаємо
Творець "Твін Пікс" і "Малхолланд Драйв" Девід Лінч помер у 78 років після боротьби з емфіземою. Режисер залишив багату спадщину сюрреалістичних фільмів і телешоу.