EUobserver: в ЄС побоюються нової газової кризи в Росії на тлі судів з Україною

“Росія повинна виплатити Україні 2,6 млрд. доларів в рамках газової суперечки, заявив шведський суд в своєму рішенні, яке може привести до повторення зимової газової кризи 2009 року в ЄС”, — вважає автор статті.

Обласний апеляційний суд Швеції виніс рішення в середу, 27 листопада, після того, як російський “Газпром” оскаржив раніше прийняте в 2017 році рішення арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті Стокгольма на користь України.

Ці два вироки стали частиною серії поточних судових спорів двох країн з газових питань.

Більшість з них виникли внаслідок суперечливого 10-річного газового контракту, підписаного в січні 2009 року тодішнім прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко в Москві, який змусив Україну платити за встановлені обсяги газу з Росії, скільки б газу вона не споживала насправді, сказано в статті.

Однак цей газовий контракт закінчується 31 грудня поточного року, і Росія погрожує припинити постачання газу в Україну, якщо не припиняться юридичні баталії.

В даний час Україна здійснює транзит близько 87 мільярдів кубометрів російського газу в країни ЄС із загального європейського експорту Росії, що становить 200 мільярдів кубометрів.

Останній раз, коли між Росією і Україною виникли серйозні розбіжності з-за газових питань взимку 2008/2009 року, це викликало хаос, включаючи відключення електроенергії в таких країнах ЄС, як Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина, які сильно залежать від російського газу, що надходить через Україну.

“Я беру участь в посередницьких процесах з часів моєї молодості, в тому числі в справах Африки. Я вперше бачу угоди, які систематично не дотримуються”, — заявив тодішній голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу.

В останні роки, незважаючи на вторгнення Росії в Україну в 2014 році, газ продовжував надходити в Європу, приносячи мільярди євро кожній зі сторін, пише видання.

Країни Східного ЄС також побудували з’єднувальні трубопроводи, термінали зрідженого газу і додаткові сховища, щоб запобігти повторенню ситуації 2008-2009 рр.

“Європа готується до кризи. Ми не знаємо, що станеться 1 січня, але ми будемо готові”, — заявив минулого тижня у Варшаві заступник глави польського газорозподільного підприємства PGNiG Мацей Возняк.

Він показав пресі карту рівнів сховищ в Австрії, Угорщині, Німеччині, Польщі, Словаччини, України, Чеській Республіці.

“Ми називаємо це картою страху, так як не бачили таких рівнів зберігання протягом багатьох років”, — додав Возняк.

Комісія також намагалася виступати посередником між Києвом і Москвою, як це робив Баррозу ще в 2008 році.

Але на останній тристоронній зустрічі, яке відбулося 1 листопада, віце-президент Єврокомісії Марош Шефчович заявив, що відчуває “розчарування”.

“Час летить, і, з огляду на дату, є — і повинно бути — чітке відчуття терміновості”, — сказав він.

Крім нового зимового газової кризи в ЄС, російсько-українські переговори щодо транзиту проходять на тлі більш широких стратегічних занепокоєння з приводу поставок газу в Європу.

В даний час Росія будує два нових трубопроводу в ЄС через Балтійське і Чорне моря, що може привести до старіння транзитної мережі України в 2020 році.

Це, в свою чергу, може дестабілізувати українську економіку, яка втратить близько 3 млрд. доларів на рік транзитних зборів, і зробити країни ЄС, такі як Польща, більш уразливими перед російським енергетичним шантажем.

За словами українських військових, це також може відкрити дорогу для більш широкої російської військової агресії в Україні, тому що Росії нема чого втрачати, якщо в ході бойових дій будуть знищені українські транзитні труби.

Як повідомляв УНН, раніше прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що уряд робить все можливе, щоб контракт з Росією про транзит газу був підписаний на максимально довгий термін.