Економіст про нові гривневі монети: українців готують до подальшого знецінення нацвалюти

“З одного боку заміна найменших номіналів паперових грошей — це суто технічна процедура, з іншого боку — це психологічна підготовка українців до того, що буде відбуватись подальше знецінення гривні. Коли паперові купюри міняють на монети — це психологічна підготовка до того, що цінність паперових грошей прирівнюється до монет, до копійок, тобто до знецінення гривні. Наступної ініціативною, на мою думку, буде введення купюри номіналом в 1000 грн. Це буде ще один сигнал, що гривня знецінюється”, — сказав Новак.

Як уточнив він, до такого перебігу подій українців привчили від самого початку існування гривні.

“Коли вона вводилась, курс був 1,6 грн за долар, а за неповних 18 років існування гривні вже маємо 26 грн за долар. І те, що збільшувались номінали грошей: свого часу з’явились купюра в 200 грн, а згодом — в 500 грн, нещодавно була інформація про те, що має з’явитись купюра номіналом в 1000 грн. А зараз, оця заміна купюр найменших номіналів монетами — це черговий етап морально-психологічної підготовки до продовження девальвації, знецінення національних грошей”, — додав економіст.

За словами експерта, курсова політика в Україні є такою, що фактично від початку існування гривні проводилась політика девальвації заради експортерів. І цей підхід і досі пропагується.

“Він передбачає, що ми девальвуємо гривню заради наших експортерів, а потім експортери витягнуть нам нашу економіку. В підсумку, бачимо, що ця політика є помилковою. Це не допомагає ні експортерам, ні економіці. Ні вони не розвиваються, ні економіка країни”, — наголосив Новак.

На його думку, Україні варто було б взяти за приклад німецький післявоєнний підхід (він же американський та британський), підхід, яким керуються країни великої двадцятки, а саме — забезпечення стабільності, твердості курсу національної валюти. Такий підхід дає виробникам сигнал, що заради них грошову одинцю ніхто девальвувати не буде, що вони працюють виключно над своєю продукцією — зниженням її собівартості та підвищенням якості, тобто конкурентності.

“У підсумку, який би товарний ринок ми не взяли, то найякіснішою та найнадійнішою продукцією вважається продукція якраз таких країн: німецька, американська, британська, французька. Тому що вони змусили своїх виробників розраховувати лише на конкурентність своєї продукції, а не на курс”, — звернув увагу економіст.

За словами Новака, змінити ситуацію можна лише зміною курсової політики. Але за діючої влади ця політика не зміниться, адже країною керують декілька політичних груп, вони ж — фінансово-промислові групи, вони ж — головні експортери.

“Заради себе самих та свого бізнесу вони і провадять таку політику. Тому що для експортера чим дорожча іноземна валюта, тим більшою є виручка. При цьому затрати на виробництво є не дуже високими. Бо, наприклад, експортер чотири роки тому, якщо продав продукції на 1 млрд доларів, то мав би 8 млрд грн, а зараз можна продати ту ж кількість продукції, на то й же 1 млрд доларів і отримав 26 млрд грн. Але затрати на виробництво у стільки разів не зросли, як і зарплати працівників на цих виробництвах. Пряма вигода — нічого не збільшуючи у виробництві, можна отримувати більшу виручку у гривневому еквіваленті”, — резюмував спеціаліст.

Нагадаємо, сьогодні в Україні увійшли в обіг нові монети номіналом в 1 та 2 гривні.