Економіст назвав найбільших тінізаторів економіки: це не ФОПи

За його словами, тінізує економіку великий бізнес, який працює в офшорах.

"Це роблять, безумовно, крупні компанії, які ведуть зовнішньоекономічну діяльність – експортну, імпортну, використовуючи зареєстровані в офшорних територіях компанії і уникаючи сплати податків до українських бюджетів", - каже Новак.

Чималий вплив на тінізацію економіки мають постачальники контрабандної та контрафактної продукції, продовжив фахівець.

"Контрабандна – це те, що стосується митниці, а контрафактна продукція - це незаконне виробництво тих чи інших товарів, їх продаж на ринку з уникненням оподаткування", - уточнив експерт.

Найменш відчутний вплив на тінізацію економіки від діяльності ФОПів, вважає Новак.

"З усіх цих категорій: великий бізнес, постачальники контрабандної та контрафактної продукції, саме ФОПи мають найменший вплив на тінізацію економіки. Вони, до прикладу, платять своїм робітникам зарплату в конвертах. Але ФОПи роблять це не тому, що їм так хочеться, а тому що вони вимушені це робити в умовах економічної кризи, аби хоч якось вберегти свою діяльність", - пояснив експерт.

Відтак, Новак називає податковий тиск на ФОПів невиправданим.

"Нова влада, чомусь, в першу чергу звертає увагу на малий і середній бізнес – зокрема на ФОпів. Це погана традиція, коли прихід будь-якої нової влади через певний час супроводжується намаганнями додатково оподаткувати, оштрафувати або щось негативне зробити із малими і середніми підприємцями. Варто пам'ятати, що найбільша частка тіньової економіки обертається навколо крупних експортно- та імпортоорієнтованих компаній, до яких влада поки що не проявляє інтерес. З точки зору наведення порядку, примусу їх до сплати всіх податків до українських бюджетів всіх рівнів", - говорить експерт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіст пояснив абсурдність касових апаратів для ФОПів

Поряд з цим, фахівець вважає, що усі торгівельні операції в країні повинні обліковуватися.

"Інше питання - як це робити і в які терміни. Тому тут треба знайти компроміс для ФОПів, визначити їм певний перехідний період, коли вони повинні встановити касові апарати. Хай це буде рік, півтора, але щоб це не було так, що це треба зробити впродовж трьох місяців. Тоді ми знімемо напругу щодо цієї ситуації", - вважає експерт.

Додамо, що медіатором між бізнесом та владою виступила нардеп від “СН” Ірина Верещук. Днями вона ініціювала та провела круглий стіл щодо доцільності введення касових апаратів для мікробізнесу.

Захід відбувся на базі комітеті ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики. Участь у ньому взяли очільник профільного комітету Данило Гетманцев, фахівці з питань податків, економіки, представники великого та малого бізнесу, мікропідприємці. Підсумовуючи захід, Верещук пообіцяла, що у Верховній Раді знайдуть конструктивне рішення в частині порушених ФОПами питань.

На її переконання, не з малого бізнесу треба наводити порядок у державі.

"Моя теза дуже проста: я не є фахівцем, але я тверезо мислю і дивлюсь очима реаліста – де я живу, з ким я живу, і як я маю себе поводити у тому суспільстві, де ми проживаємо. Як ми можемо пояснити ФОПам на сьогодні, що правила дійсно одні для всіх? І для великого бізнесу, і для малого, коли вони бачать, наприклад, контрабанду на митниці. Коли вони самі змушені користатися контрабандним товаром, бо без нього вони не виживуть. То давайте припинимо контрабанду? Давайте не починати з ФОПів", - вказувала Верещук.

За її словами, питання відтермінування касових апаратів для ФОПів не вирішує питання по суті.

“Законопроект про касові апарати не вирішує питання по суті. Бо відтермінування — це відкладення проблеми на потім. Зараз у ВР борються дві парадигми: на одній стоїть пан Гетманцев (Данил Гетманцев, нардеп — ред.), який каже, що треба фіскалізувати все, і що це призведе до детінізації і до збільшення доходів до бюджету. Є інша парадигма, і я стою на ній. Коли я говорю з ФОПами, вони кажуть, що їм фіскалізація не потрібна. Вони приводять приклад США, де не фіскалізуються, а контролюються видатки. І тільки коли видатки перевищують доходи, які не є задекларовані, тоді включається державна машина і починаються перевірки”, — аргументувала вона.

Нагадаємо, Верховна Рада України відправила на повторне перше читання законопроект, яким пропонується до 2022 року відтермінувати обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для малого та середнього бізнесу.