З "Укрзалізниці" за грати Грузії: експерт оцінив можливість екстрадиції соратника Саакашвілі

Правові підстави для екстрадиції

Правових підстав для екстрадиції, за його словами, дві. Перша - це багатостороння міжнародна угода, членами якої є обидві держави. Наприклад, Європейська конвенція про видачу правопорушників від 13 грудня 1957 року. Друга - договір між вказаними державами про екстрадицію, вказує Чебаненко.

У випадку з Езугбая - правова підстава для екстрадиції є.

"Що стосується України та Грузії, то між нашими державами діє двосторонній договір, який передбачає можливість видачі (екстрадиції) засудженого, обвинувачуваного або підозрюваного у злочинах", - каже він.

Об’єктивні причини для екстрадиції

Крім відсутності волі у держави на видачу можуть бути й відповідні об'єктивні причини, зазначає експерт.

"Наприклад, українське законодавство встановило, що для того щоб процедуру екстрадиції можна було застосувати, особа має бути засудженою, підозрюваною або обвинувачуваною у вчиненні правопорушень, за які у країні, що просить про екстрадицію, встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на максимальний строк не менше ніж один рік. Крім того, між положеннями міжнародної угоди та кримінально-процесуального законодавства України є цілий ряд розбіжностей. Не тільки для фізичної видачі, а й для самого розпочатку відповідної процедури, всі ці формальності повинні бути врахованими", - уточнює експерт.

Можливі наслідки екстрадиції

Надважливе значення має питання як можливого покарання, яке може бути накладено на особу в запитуючій країні, так і можливі порушення прав і свобод особи внаслідок такої видачі, продовжив Чебаненко.

"ЄСПЛ має практику, відповідно до якої передбачено, щоб під час розгляду питання про видачу особи держава визначила, чи не призведе видача до порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме, 1) до засудження особи до смертної кари, або 2) до загрози катувань та нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження з боку правоохоронних органів або 3) до несправедливого судового розгляду справи", - пояснив експерт.

Але Україна має прецеденти.

"Був в історії України прецедент, коли державі-агресору видали громадянина РФ, інгуша за походженням, Тимура Тумгоєва, який брав участь у АТО на стороні України, хоча, очевидно, що саме в цьому випадку відсутні були будь-які гарантії як щодо забезпечення дотримання прав людини, а саме гарантій відсутності катувань та нелюдського й принижуючого гідність поводження, так і гарантії справедливого судового розгляду справи в державі-агресорі", - пригадує Чебаненко.

Рішення про екстрадицію Езугбая за Україною

"В будь-якому випадку, як було вказано раніше, остаточне слово щодо видачі (екстрадиції) особи залишається за відповідною державою. Звісно, сама процедура можлива при наявності відповідного звернення щодо екстрадиції", - резюмував експерт.

Довідка

Іраклі Езугбая - з 2005 по 2012 роки очолював залізницю Грузії за часів Президента Міхеїла Саакашвілі. Звинувачений Грузією у розтраті коштів залізниці на суму, що сягає 40 млн доларів. Після звинувачень приїхав до України, де працював на "Індустріальну групу Грузії" Давида Бежуашвілі, а у вересні 2020 року був призначений комерційним директором "Укрзалізниці", де відповідав за напрямок вантажоперевезень.

За підсумком 2020 року "Укрзалізниця" втратила на вантажоперевезеннях 8 млрд грн проти 2019 року, зокрема через рішення Езугбая знизити тарифи. Таке рішення він міг прийняти в умовах конфлікту інтересів - на користь "Індустріальної групи Грузії", чиї компанії є контрагентами "Укрзалізниці" та виступають концесіонерами херсонського порту. Однією з умов передачі грузинській компанії херсонського порту у розпорядження на 30 років було збільшення доставки в порт вантажів залізницею. Тож, збільшення обсягів перевезень за зменшену ціну могло бути елементом економічної стратегії приватної компанії "Індустріальна група Грузії", яка діяла через адмінресурс Іраклі Езугбая в "Укрзалізниці".

Попри оприлюднення схем антикорупційні органи, включаючи НАБУ та САП ігнорують розслідування вказаних фактів, що може пояснюватися близкістю керівництва НАБУ з Міхеїлом Саакашвілі.

Як встановив УНН, за діяльністю "Укрзалізниці" у другому півріччі 2020 року наглядав детектив НАБУ Денис Гюльмагомедов, який отримує гранти від фонду "Відродження" Джорджа Сороса (ЗМІ називають фонд спонсором партійних рухів Саакашвілі), а також відвідує заходи фонду разом з першим заступником директора НАБУ Гізо Углавою, соратником Міхеїла Саакашвілі. Детально про "меморандум прикриття НАБУ" УНН писав тут.