20 листопада у Берліні стартувала 72-га щорічна сесія Парламентської асамблеї НАТО, яка триватиме до 23 листопада. На порядку денному — російська війна проти України, зміцнення європейської оборони, збільшення військових витрат, захист критичної інфраструктури та розвиток нових технологій. Для Києва головне питання полягає в тому, чи зможуть політичні домовленості сприяти постачанню озброєння, посиленню ППО та довгостроковій підтримці.
Детальніше про порядок денний сесії та можливі рішення на підтримку України — у матеріалі УНН.
Відомо, що у зустрічі візьмуть участь депутати 32 країн НАТО та представники держав-партнерів. Організатори — Бундестаг і Бундесрат. Комітети працюватимуть 21–22 листопада, пленарне засідання відбудеться 23-го.
Українська делегація та переговори 21 листопада
Українську парламентську делегацію очолює перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко. До її складу увійшли:
Олександр Мережко,
- Мар'яна Безугла;
- Галина Михайлюк;
- Єгор Чернєв;
- Роман Грищук;
- Олексій Жмеренецький;
- Іванна Климпуш-Цинцадзе;
- Борис Приходько;
- Олеся Отраднова;
- Роман Костенко;
- Анна Скороход.
Окремою подією стане засідання Міжпарламентської ради Україна - НАТО (UNIC), призначене на 21 листопада. Як повідомила пресслужба Верховної Ради, учасники мають обговорити поглиблення парламентського діалогу, обмін досвідом у сфері оборони та напрями подальшої співпраці для зміцнення оборонних можливостей України й євроатлантичної безпеки.
Такий формат дозволяє працювати з парламентарями держав, які затверджують оборонні бюджети й контролюють уряди. Київ може порушувати питання фінансування виробництва зброї, спрощення закупівель і стабільних програм допомоги. Конкретні результати переговорів стануть відомі після засідання.
ППО та захист енергетики: що може отримати Україна
Напередодні зими одним із найнагальніших питань залишається захист українських міст та критичної інфраструктури від російських ракет і безпілотників. Цю потребу вже неодноразово обговорювали з представниками ПА НАТО. Зокрема, 8–9 вересня делегація асамблеї відвідувала Київ. Тоді, за повідомленням ПА НАТО, йшлося про невідкладні потреби України, насамперед перехоплювачі для ППО. Окремі зустрічі з представниками українських міністерств були присвячені захисту електромереж, систем водопостачання та залізниці перед зимовим періодом. У Берліні Україна може домагатися передбачуваних поставок засобів ППО, боєприпасів і допомоги в захисті інфраструктури. Проте остаточні рішення про передачу озброєнь ухвалюють уряди держав-партнерів.
Не менш важливе й довгострокове виробництво: фактичні обсяги допомоги залежать від потужностей заводів, контрактів і фінансування. Тому парламентські рішення щодо оборонних бюджетів можуть бути вагомішими за декларації.
Які документи готують до ухвалення
У Берліні працюватимуть п'ять профільних комітетів ПА НАТО:
- політичний;
- з питань оборони й безпеки;
- демократії та безпеки;
- економіки й безпеки;
- науки й технологій.
Вони розглянуть підготовлені доповіді та рекомендації, частина яких після обговорення можуть винести на заключне пленарне засідання. Зокрема, йдеться про:
- проєкти резолюцій про стале оборонне інвестування,
- зміцнення стійкості союзників;
- збільшення внеску Європи в колективну оборону НАТО.
Доповіді стосуються також захисту підводної інфраструктури, критичної сировини й залучення приватного капіталу до оборонних технологій.
Наприклад, економічний комітет підготував доповідь про наслідки збільшення оборонних витрат і шляхи їх сталого фінансування. Інший документ присвячений енергетичній безпеці та враховує український досвід захисту інфраструктури під час російських атак. Науково-технологічний комітет досліджує фінансування нових розробок та використання зброї спрямованої енергії, зокрема лазерних систем, на тлі масового застосування дешевих безпілотників.
Як український досвід змінює підходи до оборони
Однією з тем дискусій стане те, чого країни НАТО можуть навчитися в України, яка протидіє масштабним ракетним і дроновим атакам та постійно адаптує технології до умов фронту.
На 22 листопада запланована робота комітету з оборони й безпеки, зокрема виступ представника німецького Міністерства оборони Себастьяна Гартманна щодо уроків війни в Україні. Окремий проєкт доповіді ради "Україна — НАТО" присвячений оборонним закупівлям під час війни. Його авторами вказані український парламентар Єгор Чернєв та естонський депутат Марко Міхкельсон. Документ присвячений тому, як швидше пов'язувати потреби фронту, рішення держави та роботу оборонних підприємств, зберігаючи прозорість закупівель і парламентський контроль.
У матеріалах ПА НАТО як приклади взаємодії згадуються механізм PURL, спільний центр JATEC, український оборонний кластер Brave1 та моделі спільного виробництва. Для союзників ідеться про скорочення часу від появи нової загрози до появи засобу протидії, для України — про перспективи інвестицій та доступу до виробничих можливостей партнерів.
Зауважимо, що на жовтневому семінарі UNIC у Варшаві вже обговорювали спільне виробництво, ППО та інновації. Берлінська сесія продовжить цей діалог, але нових програм наразі не оголошено.
Виступ Зеленського на сесії ПА НАТО
На понеділок, 23 листопада, заплановане пленарне засідання ПА НАТО, під час якого президент України Володимир Зеленський має звернутися до учасників відеозв'язком. Також очікуються виступи генерального секретаря НАТО Марка Рютте та міністра закордонних справ Німеччини Йоганна Вадефуля.
З огляду на пріоритети Києва, Зеленський може порушити питання ППО, гарантій безпеки, постачання зброї та співпраці з союзниками.
Раніше, під час весняної сесії у Вільнюсі, керівництво ПА НАТО закликало союзників прискорити політичну, економічну, фінансову та військову підтримку України. Тоді також наголошували, що допомога має спиратися на довгострокові механізми, а союзники повинні нарощувати власне виробництво. Берлін має показати, чи збережеться цей підхід у подальших парламентських рекомендаціях.
Чи наблизить сесія вступ України до НАТО
Хоча питання євроатлантичної інтеграції залишається важливим для Києва, Парламентська асамблея НАТО не ухвалює рішень про прийняття нових членів. Це окремий від керівних органів Альянсу міжпарламентський майданчик, покликаний виробляти спільні підходи та впливати на політику через національні парламенти. Запрошення держави до НАТО погоджує Північноатлантична рада консенсусом союзників. Тому навіть схвалена ПА НАТО декларація на підтримку українського членства не замінює такого рішення.
Водночас парламентарі можуть сприяти політичному зближенню, підтримувати оборонні реформи та допомагати формувати згоду всередині своїх країн.
Що буде головним результатом сесії ПА Альянсу
Найпредметнішими результатами зустрічі можуть стати оновлені рекомендації щодо оборонних витрат, захисту критичної інфраструктури, підтримки військових технологій та довгострокової взаємодії з Україною. Важливими також будуть і підсумки засідання UNIC, на якому українська делегація зможе донести партнерам актуальні потреби оборони.
Однак станом на 20 листопада сесія лише розпочалася. Результати обговорень 21–22 листопада, майбутні промови та рішення пленарного засідання 23 листопада ще не оголошені. Тому ключовим критерієм успіху для України стануть подальші бюджетні та урядові рішення союзників, здатні перетворити політичну підтримку на зброю, фінансування і стійкі оборонні можливості.